Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

міліти

Мілі́ти, -лію, -єш, гл. Мелѣть.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 431.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІЛІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІЛІТИ"
Англі́йський, -а, -е. = Ангеля́нський. Желех.
Бетежний, -а, -е. Больной. Вх. Зн. 2.
Водовий, -а, -е. Водяной. водова вовна. Раст. водяной мохъ, Conferva. Вх. Зн. 8.
Гаремник, -ка, м. Многоженецъ, имѣющій гаремъ. К. МБ. ІІІ. 259.
Липка́чий, -а, -е. = липковатий. Липкача роля. Вх. Уг. 250.
Повісити, -шу, -сиш, гл. Повѣсить. За сеє Бог не повісить. Ном. № 114. ЗОЮР. І. 228. Куплю тобі намисто та на шию повішу. Мет. 7.
Порахуватися, -ху́юся, -єшся, гл. Посчитаться.
Похилистий, -а, -е. = похилий 1. Шапка чорна, похилиста. ЗОЮР. І. 97.
Просапувати, -пую, -єш, сов. в. просапа́ти, -па́ю, -єш, гл. Пропалывать, прополоть сапою.
Процвенькати, -каю, -єш, гл. Проговорить на малопонятномъ или непонятномъ языкѣ; вообще — проговорить, но презрительно.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МІЛІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.