Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стовпитися
стовпище
стовпник
стовпований
стовповатий
стовповий
стовпок
стовпчастий
стовпчик
стогін
стогнання
стогнати
стогначі
стогній
стогнійка
стогноти
стогодній
стоголов
стоголовий
стоголовник
стоголосий
стогорина
стодола
стожалля
стожарисько
стожарня
стоженько
стожильник
стожити
стоїти
стоїтися
стоїще
стойний
стокмити
стокмитися
стоколос
стоком
стокрівця
стокрот
стокротне
стокротний
стокроть
столець
столешний
столешник
столик
столинє
столини
столиця
столичний
столичок
столівка
столітній
століття
столовий
столувати
стольний
стольниця
столя
столяр
столярка
столярня
столярство
столярський
столярувати
стомляти
стомлятися
стонадцять
стоніг
стоніжник
стоновник
стонога
стончати
стоокий
стопа
стопекельний
стопити
стопити 2
стопитися
стопленє
стопляти
стоптувати
стопцьований
стопцювати
сторгувати
сторгуватися
стордзом
стордзувати
сторжити
сторжитися
сторичний
сторіки
сторінка
сторічний
сторія
сторма
сторож
сторожа
сторожати
стороженька
сторожик
сторожити
сторожівство
сторожка
сторожкий
сторожко
сторожність
сторожовня
сторожок
сторожувати
сторона
сторонній
сторопитися
сторопіти
сторукий
сторцом
сторцювати
сторч
сторчак
сторчака
Батіг, -тога, м. 1) Кнутъ, плеть. Хвисьнув батогом по конях сухих, як тріска. Левиц. Пов. 98. 2) Рычагъ въ ступѣ для толченія пшена, на который надавливаютъ ногой. Черк. у. 3) Раст. Scorzonera rosea. Лв. 101. 4) мн. батоги. а) Стелющіеся стебли, усы у огурцовъ, дынь. Кавуни дуже далеко погнали батоги. Золотон. у. б) Раст. Chondrilla juncea L. ЗЮЗО. І. 116. 5) петрові батоги. Раст. a) Cichorium Intybus L. Анн. 98. Мил. М. 38. б) Cichorium officinale. Мил. М. 93. Ум. батіжок. Ув. батожище.
Двожи́льний, -а, -е. Двужильный. Кобила двожильна. О. 1862. IV. 83.
Запильнува́ти, -ну́ю, -єш, гл. Подстеречь, подмѣтить.
Заштрика́ти, -каю, -єш, гл. 1) Начать колоть, заколоть. Як застудив голову, в ушах заштрикало. 2) Заколоть, исколоть.
Лементува́ння, -ня, с. Вопль, крикъ. Охрипле лементування. Мир. Пов. II. 108.
Росповивати, -ва́ю, -єш, сов. в. роспови́ти, -в'ю, -є́ш, гл. Распеленывать, распеленать.
Солонець, -нця, м. 1) Солончакъ. Яром, яром за товаром, а горами за волами, солонцями за вівцями. Чуб. V. 472. Біжить як на солонець. Очень спѣшитъ. Фр. Пр. 37. 2) Трава, растущая на солончакахъ. Черном.
Убійник, -ка, м. Убійца. Убійники вбили. Шух. І. 215. Казав убійника стерегти. МВ. (О. 1862. І. 102). Посадили між злодіями, між убійниками. МВ. Н. 193.
Ходоромнар. Ходнемъ. Ходором ходити. Трястись. Як пустились танцювати, хата ходором ходить. Г. Барв. 340. Чарка й пляшка на столі ходором ходять, бо діти вовтузяться в хаті. Cм. еще ходити 12.
Черв, -ва, м. 1) Червь. Въ этомъ значеніи употребляется, кажется, лишь во мн. ч., а единств. ч. замѣняется словомъ червак. Не що черви, що ми їмо, а то що нас їдять. Ном. № 7232. 2) соб. Личинки пчелъ. Черв в уліях з студені і з браку пожитку погинув. Гн. II. 31.
Нас спонсорують: