Багнитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Загрязняться, пачкаться.
В пред. см. у.
Гри́веник, -ка, м. Гривенникъ, монета въ 10 коп.
Друкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Печатать.
Заста́ва, -ви, ж. 1) Залогъ. Шинкарочко мила, усип меду-вина, бери на заставу коня вороного. А тут ще нема чого шинкарці і в заставу оддать. Положившії нову свиту і кожух в заставі. 2) Застава, пограничная стража. А у Тендрові острові Семен Скалозуб з військом у заставі стояв. Застави хоть стояли, та не густо, сторожа не пильнувала так, як от тепер по Збручеві, чи що. Ще недавно по тій річці застави стояли, по заставах орандарі мито з людей брали. 3) Хоругвь. Зійди, Господи, з неба, бо нам тя ту треба — заставу вишивати. 4) за́става. Ловушка для лѣсного звѣря. Ум. заста́вонька. Не веліла мати заставоньки брати.
Калавурний, -а, -е. Заимств. изъ русск. яз. Караульный. Біля дьогтярної лавки стоїть з оружжом калавурний.
Лимпаче́вий, -а, -е. Сдѣланный изъ лимпачу.
Малюва́ння, -ня, с. 1) Писаніе красками, рисованіе. 2) Живопись. Дивне малювання ожило на полотні. 3) Картина. Послав гонця до богомаза, щоб малювання накупив. Гарним малюванням стіни обвішані. Ой ти, дівчино, моє малювання! 4) Окраска. 5) Изображеніе, описаніе (словесное). (Квітка) почувавсь на силах, що здолає дойти ширшої правди в малюванні.
Небезпечно нар. Опасно.
Смирнота, -ти, ж. = смирність. Не діймаю віри Антоновій смирності.