Гидість, -дости, ж. = гидота.
Діва́ся, -сі, ж. ласк. отъ діва. Ум. Діва́сенька.
Зубець, -бця́, м.
1) Зубець — какъ фигура и какъ часть снаряда (напр. зубці у грабля́х. ; сдѣланный изъ матеріи и пр. какъ украшеніе одежды.
2) Зубокъ, часть чесночной луковицы, распадающейся на части.
3) мн. зубці. Кушанье изъ очищенныхъ зеренъ ячменя — сваренныхъ или поджаренныхъ. На закуску куліш і кашу, лемішку, зубці, путрю, квашу. Ум. зубчик.
Ма́мин, -на, -не. Маминъ. Я маминих (чобіт) не взував, бо без підків і пришов.
Недовчений, -а, -е. Недоученный.
Пообстругувати, -гую, -єш, гл. Острогать (во множествѣ).
Репиця, -ці, ж. Основаніе хвоста позвоночныхъ животныхъ. «На тобі, хортище-собачище, хвоста, да не кусай по жовтому, а кусай по білому». А хорт як укусив, так при самій репиці одкусив.
Сухарниця, -ці, ж.
1) Сосудъ для сухарей. А в салдати вся худоба: сухарниця з сухарями.
2) Сухарный заводь.
Учтивий, -а, -е. Хлѣбосольный, гостепріимный. Попи — народ учтивай, — куди! — нікому не жалують хліба-соли.
Шия, шиї, ж.
1) Шея. Гне шию, як віл у ярмо. Шия — хоч обіддя гни, — такая толстая.
2) Часть печи надъ коміном.
3) Часть топора. Cм. сокира. Ум. шийка, ши́єчка.