Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сіделечко
сіделка
сіделко
сідельце
сідець
сідий
сіди-коса
сідлати
сідлатий
сідло
сідло 2
сідляр
сідуха
сідь
сійба
сійка
сійник
сік
сікавиця
сікавка
сіканка
сікарня
сікарь
сікатися
сікач
сікачка
сікнути
сікнутися
сіконути
сікти
сіктися
сікунка
сілкий
сіло
сіль
сількісь
сільний
сільниця
сільський
сільце
сім
сімак
сімдесят
сімдесяток
сіменатий
сіменець
сіменитися
сіменник
сімено
сіменуха
сіменястий
сімка
сімнадцятеро
сімнадцятий
сімнадцять
сімня
сімряга
сімсот
сімсотий
сімя
сім'я
сім'яний
сім'янин
сім'янистий I
сім'янистий II
сінечки
сінешний
сіни
сінний
сінній
сіно
сіновоз
сіножатка
сіножаття
сіножать
сінокіс
сінце
сінці
сінянки
сіп!
сіпака
сіпанина
сіпати
сіпатися
сіпачий
сіпнути
сіпом
сіпонути
сіпуга
сіра
сірай
сірак
сірати
сірий
сірики
сіриця
сіріти
сірка
сіркач
сірко
сіркувати
сірман
сірник
сірничка
сірнишниця
сірогривий
сірозем
сірома
сіроман
сіроманець
сіроманок
сіроманський
сіромаха
сіромашний
сіромашня
сіромашшя
сіроокий
сірохманець
сірочуватий
сіруватий
Вартонька, -ки, ж. Ум. отъ варта.
Відлучний, -а, -е. Отдѣленный, отдѣлившійся. Новомоск. у.
Вудод, -да, м. = вудвуд.
Гості́вство, -ва, с. = Гостювання. Рк. Левиц.
Доломи́на, -ни, ж. = домовина. Чуб. II. 69. Мил. 168.
Здви́жжя, -жя, с. = здвижовина. Полтавок. г.
Ковзатися, -заюся, -єшся, гл. Скользить, кататься по льду. Не ковзайся, бо підошви в чоботях попротираєш.
Підманювати, -нюю, -єш, сов. в. підманити, -ню́, -ниш, гл. Соблазнять, соблазнить, сманивать, сманить; одурачивать, одурачить. Чуб. V. 1082. Своїм личком білесеньким все підманює. КС. 1883. І. 217. Ні, ходім та й ходім! — Як стала просить, так таки підманила. Рудч. Ск. II. 52.
Ростріснутися, -нуся, -нешся, гл. Растреснуться, расколоться.
Хорт, -та, м. = хірт. Тогді троянці всі з хортами зібрались їхать за зайцями. Котл. Ен. IV. 41. Коні сідлайте, хорти скликайте да поїдемо в чис'тее поле. Лукаш. 90. Ум. хортик. Чуб. V. 840. Ув. хорти́ще.
Нас спонсорують: