Виспівати, -ва́ю, -єш, сов. в. виспіти, -пію, -єш, гл.
1) Созрѣвать, созрѣть. Попи молодий, то сіренький, а як виспіє, то чорненький, неначе тхір.
2) Поспѣвать, поспѣть, успѣть. Виспівайте, а я тут поки сам одбиватимусь. Наче й на однім місті сиділа, а де треба — виспіла.
Висувати, -ва́ю, -єш, сов. в. висунути, -ну, -неш, гл.
1) Высовывать, высунуть, выставить. Висунула руку з води.
2) Выдвигать, выдвинуть.
Ґе́ґання, -ня, с. Крикъ гусей.
Повстина, -ни, ж. Кусокъ, штука войлока. Положіт її на теплу і суху повстину.
Порожнем нар. Порожнемъ. Порожнем їхати.
Порозсерджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Разсердиться (о многихъ).
Приварити Cм. приварювати.
Сверблячий, -а, -е. Чешущійся, зудящій.
Цятка, -ки, ж. 1) Ум. отъ цята. Крапинка, пятнышко, точка. Коли б подивитись на землю з неба, то й вона б здавалась нам, як і инші світила небесні, кругленькою цяткою. 2) Капля, капелька. 3) Кусочекъ перламутра, употребляемый для инкрустированья пороховницы изъ оленьяго рога. 4) мн. Родъ орнамента, употребляемаго при раскраскѣ косяковъ и ранъ дверей и оконъ. Ум. ця́точка.
Шушвалок, -лка, м. Шушера, шушваль. Я думала — парубки, коли шушвалки.