Відважуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. відважитися, -жуся, -жишся, гл. 1) Отвѣшиваться, отвѣситься. 2) Отваживаться, отважиться, осмѣлиться, рѣшиться. От я не відважуся сказати йому. Давно вже хотів він признатись, що жонатий, та не признававсь. Далі одважився: треба!
Жма́кання, -ня, с. 1) Жеваніе. 2) Комканіе.
Картопляник, -ка, м. = картоплище.
Наздопта́ти Cм. наздоптувати.
Попідпихати, -ха́ю, -єш, гл. Подоткнуть подъ что (во множествѣ).
Предвічний, -а, -е. = передвічній. У тебе, предвічний царю, ми шукаєм оборони.
Розгинати, -на́ю, -єш, сов. в. розігнути, -ну, -неш, гл. Разгибать, разогнуть. Підкови розгинаю.
Спромеж, спроміж, нар. Изъ, изъ среды.
Хвостя, -тяти, с. Употребл. обыкновенно во мн. ч.: хвостата. Рогатый скотъ. Пара хвостят.
Чїрка, -ки, ж. Порода утокъ.
