Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

старостянський

Старостянський, -а, -е. Относящійся къ староству. Як було ще тут староство, то було старостянськії козаки стережуть дубини. ЗОЮР. І. 105.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 199.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАРОСТЯНСЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАРОСТЯНСЬКИЙ"
Безбожно, нар. Безбожно, жестоко.
Від'Їздити 1, -джу, -диш, гл. Отьѣздить, кончить, перестать ѣздить. Од'їздила вже своє. Сим. 236.
Ґуґлюва́тий, -а, -е. Покрытый шишками. Новомоск. у. (Залюбовс.). Ґуґлювата деревина. Кіевск. у.
Дністро́чок, -чка, м. Ум. отъ Дністер.
Клапоть, -птя, м. 1) Клочекъ, кусокъ (кожи, ткани, бумаги). Ото клаптів скільки позоставалось! 2) мн. клапті. Обшлага на рукавахъ опанчі. Гол. Од. 18. Ум. клаптик.
Книп, -па, м. 1) = ґнип. 2) Неотеса, мужикъ. Там ходило два: подивиться — книпи, а як загра! Лебед. у.
Покидатися, -даюся, -єшся, гл. При ѣдѣ закапать одежду. Вх. Уг. 260.
Росточуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. росточи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Разбрасываться, разбросаться, разсыпаться, развѣяться.
Стародавність, -ности, ж. Древность. Стор. II. 123.
Халаштати, -таю, -єш, гл. Оскоплять, кастрировать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТАРОСТЯНСЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.