Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скубонути
скубрій
скубсти
скубти
скубтися
скувати
скугніти
скугу!
скудатися
скудлачити
скудлити
скудний
скудота
скудрявити
скудрявіти
скуза
скузуватися
скуйовдати
скука
скула
скулиніг
скулити
скулитися
скулка
скулоокий
скулочник
скумасно
скумбрія
скуп
скупавіти
скупарь
скупати I
скупати II
скупатися
скупердя
скупердяка
скупий
скупиндя
скупити
скупити 2
скупитися 1
скупитися 2
скупій
скупість
скупіти
скупія
скупляти
скупник
скупо
скуповувати
скуповуватися
скупощі
скупувати
скупуватий
скупучий
скупчити
скупчитися
скуп'яга
скурвай
скурвий
скурвитися
скурити
скуса
скусити
скусівник
скуска
скусник
скутий
скучати
скучень
скучний
скучник
скучно
скушати
скуштувати
скушувати
слабий
слабити
слабість
слабіти
слабішати
слабкий
слабко
слабнути
слабо
слабовитий
слабовінь
слабосилля
слабосильний
слабувати
слабуватий
слава
славен
славетний
славетник
славити
славитися
славний
славно
славонька
славут
славута
славутиця
славутний
слав'янин
слав'янка
слав'янолюбець
слав'янолюбство
слав'янський
слав'янщина
слання
сласний
сласно
сластьон
сластьонниця
слати I
слати II
слатися I
слатися II
слебізувати
Верзякати, -каю, -єш, гл. Болтать, плести, молоть вздоръ. Верзякали вони таку дурницю. Ком. І. 53.
Вислий, -а, -е. Висячій. ви́сла колодка. Висячій замокъ. Валковск. у.
Зароби́ти, -ся. Cм. заробляти, -ся.
Кияшок, -шка, м. Ум. отъ кия́х.
Країна, -ни, ж. Край, страна. Да дивись, дивись, да, бусурмене, на свою країну. Мет. 179. Нема в світі, як своя країна! Рудч. Чп. 248. рідна країна. Родина, отечество. Ум. краї́нка, краї́нонька, краї́ночка. Ой пошлю я зозуленьку у чужую країноньку. Грин. III. 410.
Кулястий, -а, -е. Шаровидный.
Обсівати, -ва́ю, -єш, сов. в. обсіяти, -сію, -єш, гл. 1) Обсѣвать, обсѣять. Вам дай Боже дочекати обсівати, а нам дожинати. Гол. Город скопай, обсій. МВ. (О. 1862. III. 62). 2) Обсыпать, обсыпать. Парубка до себе принадити, — то.... маком всяченим на Великдень обсіяти парубка. КС. 1883. ХII. 399. обсівати молодого і поїзжан. Свадебный обрядъ: обсыпать новобрачнаго и свадебныхъ гостей изъ полы шубы смѣсью овса, пряниковъ, орѣховъ, подсолнечныхъ и тыквенныхъ зеренъ, сухихъ грушъ, сливъ и хмѣля. МУЕ. ІІІ. 113.
Під 2 пред. 1) Подъ. Ой під вишнею, під черешнею стояв старий з молодою. Н. п. Гріх не личком зав'язати та під лавку сховати. Посл. 2) Къ, подъ. Татарин... далі вже й під Київ підступає. ЗОЮР. І. 3. Він підійшов під віконце та й кличе курочку. Рудч. Ск. І. 19. 3) Подъ властью. Буде добре запорожцям і під турком жити. Н. п. 4) У, при, около, подъ. А вже Палій під Полтавою із Шведом побився. Макс. 5) Въ, во. Під той час і брат приходить. Яка з нас під той час мигнеться. МВ. (О. 1862. III. 46). Було під робочу пору. Г. Барв. 325. Мої ви дочки і зяті кохані! Що з вами діється під сю годину, під сю страшну козацьку хуртовину. К. ЦН. 186. Під холеру вони полягли. Мир. Пов. І. 124. 6) На. Выряжали нас... в похід під турка. Грин. II. 209. 7) під но́гу грати. Играть въ тактъ. Музики грали під ногу маршової. 8) під п'яну руч. Подъ пьяную руку. 9) під чаркою. Во хмелю.
Подоскакувати, -куємо, -єте, гл. Тоже, что и доскакати, но во множествѣ.
Тарганитися, -нюся, -нишся, гл. Тащиться. Куди мені тарганитися, старому, по бабу? ЗЮЗО. І. 50.
Нас спонсорують: