Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стадарня

Стадарня, -ні, ж. Конюшня, стойло для лошадей. Зробив був пан огорожу і туди заганяли стада, шо ходили по дубині; звідтоді воно й зветься стадарня, хоч там стадарні нема. Брацл.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 195.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАДАРНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАДАРНЯ"
А́рніка, -ки, ж. Раст.: баранникъ горный, Arnica montana. Шух. І. 21.
Діжкови́й, -а́, -е́. Относящійся къ кадкѣ.
Заніма́ти, -ся = займа́ти, -ся.
Запа́льчасто нар. Запальчиво.
Зба́бчений, -а, -е. Сморщенный. Горох збабчений. Вх. Лем. 417.
Поперецінювати, -нюю, -єш, гл. То-же, что и перецінити, но во множествѣ.
Прикликання, -ня, с. Подзываніе, призываніе.
Пухтелик, -ка, м. Пышка. Не все ж їсти пухтелики, треба спекти і житного хліба.
Рапач, -ча, м. = рапак. Вх. Уг. 264.
Услужник, -ка, м. Прислужникъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТАДАРНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.