Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стадарня

Стадарня, -ні, ж. Конюшня, стойло для лошадей. Зробив був пан огорожу і туди заганяли стада, шо ходили по дубині; звідтоді воно й зветься стадарня, хоч там стадарні нема. Брацл.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 195.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАДАРНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАДАРНЯ"
Аби́р! Cм. союзъ А, 6.
Бадьорний, -а, -е. = бадьористий. Ум. бадьорненький.
Відкосити Cм. відкошувати.
Дзеренча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = Деренчати. Мир. ХРВ. 68.
Єрете́нний, -а, -е. = еретичий. Єретенний сину! КС. 1883. I. 46.
Мідня́к, -ка́, м. = мідень. Черк. у.
Підсікти, -ся. Cм. підсікати, -ся.
Повидавати, -даю́, -єш, гл. Выдать (многихъ). Чимало дочок повидавав уже заміж. Левиц. Пов. 26.
Постукотіти, -чу, -чеш, гл. Постучать.
Похворатися, -раємося, -єтеся, гл. Заболѣть (о многихъ). Усі у нас похворалися. Зміев. у.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТАДАРНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.