Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спільжити
спільний
спільник
спільність
спільно
спімнути
спімститися
спінка
спінь
спір
спірати
спіратися
спірити
спірка
спірний
спірниця
спірно
спіса
спіти
спіткання
спіткати
спіткнутися
спітніти
спітнявіти
спіх
спішвити
спішити
спішитися
спішний
спішно
спішок
сплав
сплавати
сплавачка
сплавляння
сплавляти
сплавний
сплавник
сплавня
сплавовий
сплакати
сплакнути
спласкати
сплачувати
сплескати
сплеснути
сплести
сплечитися
спливати
сплигувати
сплинути
сплисти
спліндрувати
сплітати
сплітатися
сплітачка
сплішити
сплодити
сплодитися
сплоха
спльовувати
сплюндрувати
сплюнути
сплюх
сплюха
сплюща
сплющати
сплющатися
сплющий
сплющити
сплямувати
сплямуватися
сплянтувати
сплячий
спобігати 2
споважати
сповенити
сповенитися
сповивальниця
сповивати
сповивач
сповити
сповиток
сповиття
сповитуха
сповідання
сповідати
сповідатися
сповіддя
сповідник
сповідниця
сповідь
сповіряти
сповісти
сповіщати
сповна
сповнити
сповняти
сповнятися
споводувати
сповчити
спогад
спогадати
споганити
споганювати
споганюватися
споглядати
спогонити
спограти
спогріти
спогудити
сподарь
сподаряка
сподень
сподибати
сподіваний
сподіванка
сподівання
сподівати
сподіватися
Бринькач, -ча, м. Звонкая монета. Де бринькачі (гроші), там і слухачі. Фр. Пр. 126. Cм. побрязкач.
Бузничний, -а, -е. Относящійся къ бузнику. Добри-вечір тобі, царю бузничний (у бузині сидить би то царь). Чуб. I. 95.
Гризо́та, -ти, ж. 1) = Грижа. Камен. у. 2) Ссора. Соловейків обминала, щоб не було між нами тієї гризоти, тієї змажки та лайки. Левиц. ПЙО. І. 362.
Замоти́личити, -чу, -чиш, гл. Объ ульѣ пчелъ: дать проникнуть въ улей вощинной моли. Желех.
Наструнчити Cм. наструнчувати.
Підструмент, -ту, м. Въ водяной мельницѣ: каждый изъ двухъ параллельныхъ брусковъ, лежащихъ на особой подставкѣ, на нихъ покоится ва́льниця, на которой вращается шипъ вала. підструме́нтів двѣ пары: снаружи и внутри мельницы. Черниг. у.
Повересілє, -ля, с. = повересло. Вх. Зн. 50.
Попичка, -ки, ж. Птица Palus palustris, синица болотная, камышевка. Вх. Пч. ІІ. 13.
Рясиця, -ці, ж. Складка, сборка. Старший боярин красен, а в його жупан рясен, а за тими рясицями сидять воші копицями. Мил. 156.
Фацерність, -ности, ж. Вороватость. Желех.
Нас спонсорують: