Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сверб'ячка
сверготіти
свердан
свердел
свердельце
свердельчик
свердлик
свердлити
свердло
сверщок
свещенька
свид
свидина
свидний
свидовий
свидовитий
свидуватий
свижка
свинарик
свинарія
свинарка
свинарник
свинарня
свинарча
свинарчук
свинарь
свинарювати
свинець
свиний
свинина
свининець
свинка
свиногриз
свиноїзд
свинопас
свинория
свинота
свиночка
свинуватий
свинушник
свинюх
свинюха
свинюшник
свиня
свиняк
свиняка
свинятник
свинячий
свинячка
свирілка
свиріпа
свиріпиця
свиріп'яний
свирка
свирковий
свислі
свиснути
свиснява
свисовути
свист
свистання
свистати
свистик
свистілка
свистіння
свистіти
свистовач
свистун
свистуха
свистюля
свита
свитина
свитка
свитник
свитянка
свищ
свищик
свідер
свідка
свідкування
свідкувати
свідок
свідомий
свідомість
свідомо
свідчення
свідчив
свідчити
свідчитися
свідчиця
свіжий
свіжина
свіжити
свіжість
свіжіти
свіжо
свій
свійський
свінути
свінутися
свіргун
свірка
свірло
свірні
свістонька
свість
світ
світання
світати
світач
світилень
світилка
світило
світильник
світити
світитися
світич
світка
світлач
світленько
Лащитися, -щуся, -щишся, гл. Ласкаться. Чого ж так лащишся тепер до мене, Йване? Греб. 378.
Меті́ж, -жу, м. Смятеніе, шумъ. Метіж пішов, як почали битись, то я й почув, а то не бачив нічого до тієї пори і не чув. Новомоск. у.
Мо́рківка, -ки, ж. Ум. отъ мо́рква.
Навспи́ньки, навспи́нячки, нар. Ha цыпочкахъ. Аж навспиньки стає, виглядає дівчину. Черк. у. Потюпав наш пан писарь, ходючи перед справником навспинячки. Кв. II. 217.
Обжерти, -ся. Cм. обжирати, -ся.
Патли, па́тлі, -лів, м. мн. Длинные волосы, космы. Невістка дівчину так і вхопим за патли. Г. Барв. 369. Тогді то жид-рандар стиха підхождає, козака за патлі хватає. Дума.  
Пересвідчення, -ня, с. Убѣжденіе, пріобрѣтенное путемъ опыта. Я, бач, задумав писати дещо своє... а тим часом складаю собі свої пересвідчення. Левиц. Пов. 89.
Повимуштровувати, -вую, -єш, гл. 1) Обучить военнымъ пріемамъ (многихъ). 2) Вышколить (многихъ).
Помазуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. помазатися, -жуся, -жешся, гл. 1) Намазываться, намазаться. Помазатися паном, панами. Стать бариномъ, на барскій ладъ жить. Сим. 141. Уже він помазався паном. Черк. у. Возний так і бундячиться, що помазався паном. Котл. Н. П. 387. Помазатися чим. Употребл. иногда въ значеніи: едва что-либо узнать. Тільки що помазався книжкою, що й розгорнуть гаразд не вміє. Ком. II. № 871. 2) Получать, получить помазаніе. 3) Запачкиваться, запачкаться.
Прибігати, -га́ю, -єш, сов. в. прибігти, -біжу, -жи́ш, гл. Прибѣгать, прибѣжать. За Зінькою слідком прибігли єї мати, чоловік і ще кілька бабусь. Стор. Прибігає вовчик до ополонки. Рудч. Ск. II. 8.  
Нас спонсорують: