Буркоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Ворковать. Ой голубочок гуде, а голубка буркоче. 2) Рокотать, шумѣть. Хвилі росходяться перед байдаком, а ззаду знов буркочучи зливаються. 3) Ворчать. Буркотів собі під ніс, лаючи козаків. Оце тобі, стара бабо, щоб не буркотіла.
Годяний, -а, -е. О погодѣ: ясный. Цей місяць був не годяний, а дощовий.
Дзендзелі́я, -лі́ї, ж. Раст. Золототысячникъ. Erythraea Centaurium.
Перетратите Cм. перетрачувати.
Плюгавий, -а, -е. Гадкій, скверный, дрянной; презрѣнный. Ум. плюгавенький. Плюгавенький панок.
Постікати, -каємо, -єте, гл.
1) Стечь (во множествѣ). Весна настала. Постікали води, зазеленіли трави. Були річки — постікали.
2) О зернѣ: не налиться. Постікало в хлібові зерно. Въ подобномъ же значеніи о корнеплодахъ. Буряки постікали, бо заросли бур'яном.
Прогодуватися, -дуюся, -єшся, гл. Прокормиться. Самим твоїм заробітком не прогодуємося.
Про́тягом нар. Протяжно. Оцю пісню у нас протягом співають.
Радуватися, -дуюся, -єшся, гл. Радоваться. Не радуйся чужому лихові. Дай Боже дітками радуваться.
Сінешний, -а, -е. Относящійся къ сѣнямъ. Сінешні двері, поріг. Сінешна стіна.
