Біларапський, -а, -е. Употребл. въ думѣ для обозначенія какой то вѣроятно фантастической земли: (Буря) судна козацькі-молодецькі на три части розбиває: перву часть ухопило — у біларапську землю занесло.
Леопа́рд, -да, м. Леопардъ. І леопард із льоху вискочив на сцену... Ступив, зирнув, — і полилась святая кров.
Мере́ндзати, -джу, -джиш, гл. Пережевывать, отрыгать жвачку. Віл мерендже.
Одій.. Cм. отъ відіймати до відійти.
Позабризкувати, -кую, -єш, гл. Забрызгать (многое). Жупани позабризькували в грязь у байраці.
Помлівати, -ва́ю, -єш, сов. в. помліти, млію, -єш, гл.
1) Обомлѣвать, обомлѣть. Моє серденько мліє, мліє, помліває. Болить животочок, все тіло помліло. Усі помліли: «Се він, — кажуть, — збожеволів».
2) Вспотѣть, обезсилѣть отъ жары. Буйволи на сонці помліли.
Почукати, -каю, -єш, гл. Позабавить дитя, подбрасывая его на рукѣ.
Спорати, -раю, -єш, гл. = упорати. Спорали ячмінь, а ще гречка зосталась.
Табака, -ки, ж.
1) Нюхательный табакъ. А що, понюхав табаки? я тебе зімну на табаку. Въ порошокъ тебя изотру!
2) — во́вча. Раст. Lycoperdon Bovista. Ум. табачка.
Фірас, -са, м. = тартак.
