Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стариган

Стариган, -на, старигань, -ня, м. Старичина, старичище. Лисий стариган. Мкр. Н. 25. Гей ти, проклятий стариганів! (Зевес). Котл. Ен. II. 31.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 197.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАРИГАН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАРИГАН"
Вищедрувати, -рую, -єш, гл. Получить за пѣніе щедрівок.
Замі́ркуватий, -а, -е. О хлѣбномъ зернѣ: щуплый, мелкій. Мнж. 180. Але сюю року заміркувате жито: таке дрібне, шо не знаю, шо то копа й видасть. Брацл. у. Заміркувата пшениця. Рк. Лев.
Корзати гл. Плести, морщить (въ работѣ). Мнж. 182.
Мудро́та, -ти, ж. = мудрощі 2. Федьк.
Налимарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Наработать (о шорникѣ).
Опішний, -а, -е. = опішілий. Опішний кінь. Вх. Зн. 44.
Піганистий, -а, -е. Пѣгій, пестрый. Вх. Зн. 48.
Повгнічувати, -чую, -єш, гл. Вдавить (о многомъ).
Топуз, -за, м. Родъ мѣднаго ножа, четверти въ три длиной, для ношенія за поясомъ — одинъ изъ войсковыхъ клейнод'овъ въ задунайской Сѣчи. КС. 1883. IV. 730.
Убавляти, -ля́ю, -єш, сов. в. убавити, -влю, -виш, гл. 1) Задерживать задержать долго. Дякуємо попонькові.... ой што нас не убавив, нагленько нас одправив. Гол. IV. 439. 2) Забавлять, забавить. Ой ти, матусю, і кужеля збавиш і моєї маленької дитини не вбавиш. Грин. III. 377.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТАРИГАН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.