Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

служащий
служба
службовий
службонька
служебка
служебниця
служебочка
служениця
служення
служенька
служечка
служивий
служитель
служителька
служити
служка
служниця
слуква
слуп
слупик
слупок
слупувати
слупчастий
слупчик
слутий
слутити
слух
слухало
слухання
слухати
слухатися
слухач
слухащий
слухм'яний
слухняний
слухняно
слухнянство
случай
случка
слушний
слушність
слушно
сльоз
сльоза
сльозавий
сльозина
сльозити
сльоси
сльота
сльотавий
слюга
слюз
слюзавий
слюзити
слюзувати
слюсак
слюсарство
слюсарський
слюсарь
слюсарювати
слютняк
сляж
смага
смаглій
смаглюватий
смагнути
смажений
смажениця
смажити
смажитися
смажка
смажний
смажниця
смажно
смак
смаковитий
смакота
смакувати
смалений
смалець
смалити
смалій
смалький
смальнути
смальцований
смальцювати
смалятина
смарагд
смаркатий
смаркач
смаркля
смаровіз
смаровний
смарувати
смачен
смачити
смачний
смачніти
смачно
смердак
смердіти
смердюк
смердюх
смердюха
смердючий
смердючка
смерек
смерековий
смеречє
смеречина
смеречнюк
смеречок
смерічка
смерк
смеркання
смеркати
смеркатися
смерком
смертельний
смертенний
Відщепляти, -ля́ю, -єш, сов. в. відщепити, -плю, -пиш, гл. Отщеплять, отщепить, отдѣлить.
Глибочиня, -ні и глибочінь, -ні, ж. Глубина.
Дуда́ 2, -ди́, ж. Музыкальный инструментъ, родъ свирѣли. Біда як дуба: куди йде, то реве. Ном. № 2369. Ні швець, ні мнець, ні в дуду грець. Ном. № 2965. Заграй мені, дуднику, у дуду. Чуб. ІІІ. 176. Ум. ду́дка, ду́дочка.
Кабановий, -а, -е.. Cм. кабанячий.
Насмішкувато нар. Насмѣшливо. Левиц. МБ. 78.
Оле! меж. Ахъ, охъ! Оле ж, скільки там товклося за столами писарів! Котл. Ода. (О. 1861. І. 253).
Поетизувати, -зу́ю, -єш, гл. Опоэтизировать. Левиц. Пов. 316.
Постаріти, -рію, -єш, гл. Постарѣть, состарѣться. Ніколи не постаріє. Н. Вол. у.
Розвидняти, -няє, сов. в. розвидніти, -ніє, гл. безл. Свѣтать, разсвѣсть. А як стало розвидняти, пішов єм глядати. Гол. І. 196. Тільки розвидніло, — узяв своїх хортів і пішов. Рудч. Ск. І. 136.
Хлоп'ячий, -а, -е. Принадлежащій, относящійся къ мальчикамъ, ребяческій, мальчишескій. Чуб. І. 117. Хусточка в його, що з кишені виймав, то не хлоп'яча, а притьмом дівоча. Кв. по хлоп'ячі. Какъ мальчикъ, какъ мальчика. Як її одягали, як постригали по хлоп'ячі, вона не пручалась, нічого не казала, тільки що плакала. Кв.
Нас спонсорують: