Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

служащий
служба
службовий
службонька
служебка
служебниця
служебочка
служениця
служення
служенька
служечка
служивий
служитель
служителька
служити
служка
служниця
слуква
слуп
слупик
слупок
слупувати
слупчастий
слупчик
слутий
слутити
слух
слухало
слухання
слухати
слухатися
слухач
слухащий
слухм'яний
слухняний
слухняно
слухнянство
случай
случка
слушний
слушність
слушно
сльоз
сльоза
сльозавий
сльозина
сльозити
сльоси
сльота
сльотавий
слюга
слюз
слюзавий
слюзити
слюзувати
слюсак
слюсарство
слюсарський
слюсарь
слюсарювати
слютняк
сляж
смага
смаглій
смаглюватий
смагнути
смажений
смажениця
смажити
смажитися
смажка
смажний
смажниця
смажно
смак
смаковитий
смакота
смакувати
смалений
смалець
смалити
смалій
смалький
смальнути
смальцований
смальцювати
смалятина
смарагд
смаркатий
смаркач
смаркля
смаровіз
смаровний
смарувати
смачен
смачити
смачний
смачніти
смачно
смердак
смердіти
смердюк
смердюх
смердюха
смердючий
смердючка
смерек
смерековий
смеречє
смеречина
смеречнюк
смеречок
смерічка
смерк
смеркання
смеркати
смеркатися
смерком
смертельний
смертенний
Задуна́йський, -а, -е. Находящійся за Дунаемъ, на правомъ его берегу. Нехай мене не ховають ні попи, ні дяки, нехай мене поховають задунайські козаки. К. С. 1883. IV. 739.
Ігде нар. = де. Ігде родилась, ігде пригодилась. Ном. № 8997.
Кудкудакати, -дачу, -чеш, гл. Кудахкать. Хто хоче — сокоче, а хто хоче — кудкудаче. Ном. № 4959.
Перемітувати, -тую, -єш, сов. в. переметати, -мечу, -чеш, гл. 1) Перебрасывать, перебросить. МУЕ. III. 44. 2) Охватывать, охватить, обвить вокругъ. В около того... патика перемітує ватаг два рази ремінь. Шух. І. 191. 3)ба́рву. Измѣнять, измѣнить цвѣтъ. Буває ласице на зіму перемітує барву. Вх. Зн. 47.
Пестун, -на, м. Баловень; нѣженка. Ум. пестуне́ць, пестунчик.
Підколочувати, -чую, -єш, сов. в. підколоти́ти, -чу́, -тиш, гл. Подмѣшивать, подмѣшать въ жидкость.
Повідходити, -димо, -дите, гл. Отойти (во множествѣ).
Покраса, -си, ж. 1) Украшеніе. Харьк. г. Не дерево тільки що для покраси й стоїть, з його нічого нема. Кіев. г. 2) Въ свадебномъ обрядѣ: а) Кровавое пятно на сорочкѣ новобрачной, предъявляемое какъ доказательство ея цѣломудрія. Старости, пани старости! благословіть покрасу в хату унести. Мил. 124. б) Красная запаска на древкѣ, въ видѣ флага, выставленная на хатѣ, гдѣ свадьба, какъ извѣщеніе о доказанномъ цѣломудріи невѣсты. Мил. 124. в) Снопъ необмолоченнаго жита, раздѣленный на 9 пучковъ, затыкаемыхъ въ свадебной хатѣ: по одному въ углахъ, три надъ образами и два за сволоком. Черниг. г. Полт. г. (МУЕ. І. 121; III. 87, 88). Красныя ленточки, тесемки, раздававши въ понедѣльникъ участницамъ свадебнаго обряда. Ті покраси, що на весіллі чіпляють в волосся, як роздають в понеділок, то сховай. Драг. 21. 3) Взносъ въ церковь за новорожденнаго сына. Сумск. у.
Прощатися, -щаюся, -єшся, сов. в. проститися, -щуся, -стишся, гл. 1) Прощаться, проститься, быть прощеннымъ. Не простились їм гріхи. Єв. Мр. IV. 12. 2) Только несов. в. Просить прощенія у всѣхъ передъ говѣньемъ, исповѣдью. Кожного року йде в Київ говіти.... то ходить по кутку, кланяється, з усіми прощається: «Простіть, Христа ради, в чому я винна». Левиц. ПЙО. 364. 3) Только несов. в. Прощаться. І шапки не зняв, і руки не дав, не прощався зо мною. Мет. 67.
Хрокнути, -ну, -неш, гл. Хрюкнуть. Кабан хрокнув. Харьк. у.
Нас спонсорують: