Задуна́йський, -а, -е. Находящійся за Дунаемъ, на правомъ его берегу. Нехай мене не ховають ні попи, ні дяки, нехай мене поховають задунайські козаки.
Ігде нар. = де. Ігде родилась, ігде пригодилась.
Кудкудакати, -дачу, -чеш, гл. Кудахкать. Хто хоче — сокоче, а хто хоче — кудкудаче.
Перемітувати, -тую, -єш, сов. в. переметати, -мечу, -чеш, гл.
1) Перебрасывать, перебросить.
2) Охватывать, охватить, обвить вокругъ. В около того... патика перемітує ватаг два рази ремінь.
3) — ба́рву. Измѣнять, измѣнить цвѣтъ. Буває ласице на зіму перемітує барву.
Пестун, -на, м. Баловень; нѣженка. Ум. пестуне́ць, пестунчик.
Підколочувати, -чую, -єш, сов. в. підколоти́ти, -чу́, -тиш, гл. Подмѣшивать, подмѣшать въ жидкость.
Повідходити, -димо, -дите, гл. Отойти (во множествѣ).
Покраса, -си, ж. 1) Украшеніе. Не дерево тільки що для покраси й стоїть, з його нічого нема. 2) Въ свадебномъ обрядѣ: а) Кровавое пятно на сорочкѣ новобрачной, предъявляемое какъ доказательство ея цѣломудрія. Старости, пани старости! благословіть покрасу в хату унести. б) Красная запаска на древкѣ, въ видѣ флага, выставленная на хатѣ, гдѣ свадьба, какъ извѣщеніе о доказанномъ цѣломудріи невѣсты. в) Снопъ необмолоченнаго жита, раздѣленный на 9 пучковъ, затыкаемыхъ въ свадебной хатѣ: по одному въ углахъ, три надъ образами и два за сволоком. Красныя ленточки, тесемки, раздававши въ понедѣльникъ участницамъ свадебнаго обряда. Ті покраси, що на весіллі чіпляють в волосся, як роздають в понеділок, то сховай. 3) Взносъ въ церковь за новорожденнаго сына.
Прощатися, -щаюся, -єшся, сов. в. проститися, -щуся, -стишся, гл. 1) Прощаться, проститься, быть прощеннымъ. Не простились їм гріхи. 2) Только несов. в. Просить прощенія у всѣхъ передъ говѣньемъ, исповѣдью. Кожного року йде в Київ говіти.... то ходить по кутку, кланяється, з усіми прощається: «Простіть, Христа ради, в чому я винна». 3) Только несов. в. Прощаться. І шапки не зняв, і руки не дав, не прощався зо мною.
Хрокнути, -ну, -неш, гл. Хрюкнуть. Кабан хрокнув.