Го́рдити, -джу, -диш, гл. Пренебрегать. Знати, вона мною гордить. Убогими не гордили.
Дуб'Ячо́к, -чка́, м. Ум. отъ дуб'як.
Заверете́нитися, -нюся, -нишся, гл. Завертѣться, закружиться. Усе заверетенилось у мене в очіх.
Зажа́ртий, -а, -е. Ожесточенный, озлобленный.
Зуміти 2, -мі́ю, -єш, гл. Сумѣть. Як зуміла, так і спіла.
Коротенький, -а, -е. 1) Коротенькій. І ніженьки коротенькі, і ушеньки клапоньки, і сами як свиня.
2) Краткій.
Молодя́, -дя́ти, с. Юноша или дѣвушка. Употребляется преимущественно во мн. ч. молодята. 1) Молодые люди. 2) Женихъ и невѣста, молодые; новобрачные, вообще молодое супружество. Вік вам довгий і розум добрий, красні молодята. Ой ви молодята, молодята! не довго житимете вкупці!..
Почортіти, -тіємо, -єте, гл. Развратиться. Почортіли, забули Бога.
Топільниця, -ці, ж. Истопница. Ум. топі́льничка. Я б до печі куховарочку наняв, а до груби та топільничку.
Хавтур, -ра, м. 1) Взятка. 2) Поборы натурой, собираемые духовенствомъ. Школярі з дяком співали псальми за хавтури. Также: остатки поминальнаго обѣда, забираемые духовенствомъ и нищими, а иногда въ шутку и самый номинальный обѣдъ. отсюда (шуточно?): хавтури́ справляти. Давать номинальный обѣдъ по умершемъ.