Викі́нчувати, -чую, -єш, сов. в. ви́кінчити, -чу, -чиш, гл. Оканчивать, окончить, закончить. Викінчити роботу.
Засо́льщик, -ка, м. Занимающійся соленіемъ рыбы на заводахъ.
Мо́вити, -влю, -виш, гл. Говорить. Мовивши слово, треба бути паном. Казала б, та уста не мовлять. Раз то мовить по грецьки, удруге по турецьки. Він дожидав, не мовлячи слова, духу не зводячи, блідий. З великого жалю, я слова не мовлю.
Перецвірінькати, -каю, -єш, гл. О воробьѣ: окончить чирикать.
Подрати, -деру, -реш, гл. = подерти. Хоч чорт лапті подрав, то докупи зібрав.
Посвашкувати, -ку́ю, -єш, гл. Побыть свашкою.
Притомити, -ся. Cм. притомляти, -ся.
Урвисько, -ка, с. Обрывъ.
Утікання, -ня, с. Бѣгство, убѣганіе.
Ціпчак, -ка, м. Родъ маленькой птицы.
