Бастря, -ряти, с. = байстря.
Випинати, -на́ю, -єш, сов. в. випнути и вип'ясти, -пну, -неш, гл.
1) Выставлять, выставить впередъ, выпячивать, выпятить.
2) Выпучивать, выпучить. Кобза як не випинав баньки.... однак не розгледів. Вип'яв очі — неначе ті баньки.
Витягати, -гаю, -єш, сов. в. витягти, -гну, -неш, гл.
1) Вытягивать, вытянуть, вытаскивать, вытащить. Витягніть Василечка трьома неводами. Марко витяг з кутка кілька табель.
2) Вынимать, вынуть. Шага з кишені панської витягає.
3) Вытягивать, вытянуть, удлинить. Як короткий, то витягнуть.
4) Извлекать, извлечь.
Громохма́рній, -я, -є. Окутанный, покрытый грозовыми тучами. У великих проповідників людської віри, чи вони сходили з громохмарньої гори у юдоль повсяденщини, чи....
Злиде́нний, -а, -е. 1) Бѣдный, несчастный. Вони люде злиденні. Життя злиденне. 2) Жалкій. А ну лиш, лицарю мізерний, злиденний, витязю нікчемний, виходь сто лих покуштувать. 3) Скряга, скупой. Багатий, а такий злиденний, що над копійкою аж труситься.
Опороти, -рю, -риш, гл.
1) Распороть. Ішов коло тину, зачепився об тин і опоров свитину.
2) Ударить сильно. Чоловік як опоре його кийком.
Прогалина, -ни, ж. = прилука 1.
Розбризкуватися, -куюся, -єшся, сов. в. розбризкатися, -каюся, -єшся, гл.
1) Разбрызгиваться, разбрызгаться.
2) Разбиваться, разбиться (о волнахъ). (Хвилі) розбризкуються об скелі.
Сума, -ми, ж. Сума. Багатий шепче з кумою, а убогий з сумою.
Чорток, -тка, м. Ум. отъ чорт.