Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спекатися
спекота
спекти
спектися
сперва
сперед
спереда
спередити
спереду
спережати
сперечати
сперечатися
сперечитися
сперти
сперш
спечалити
спечний
спечно
спивати
спиватися
спиватися 2
спиж
спижарня
спижовий
спилити
спильна
спильнувати
спин
спина
спинати
спинити
спинка
спинковий
спинкувати
спинок
спиночка
спинточити
спинчатися
спиняка
спиняти
спинятися
спис
списати
спискати
список
списувати
списуватися
списьменна
спит
спитати
спитатися
спити
спитлювати
спиток
спитувати
спитуватися
спихати
спихойка
спиця
спичак
спичастий
спичасто
спичка
спишна
спищати
спів
співа
співак
співака
співанка
співання
співаночка
співати
співатися
співацький
співаченько
співачка
співачок
співець
співливий
співний
співонути
співочий
співочка
співробітник
співробітниця
співувати
співун
співуха
співучий
спід 1
спід 2
спідка
спідлений
спідліти
спідневідити
спідник
спідниця
спідничина
спідничка
спідній
спідняк
спіднярка
спідручний
спідсісти
спідсподу
спідтиха
спідушка
спіж
спізнавати
спізнаватися
спізнитися
спіймати
спійняти
спілий
спіліти
спілка
спілкування
спілкувати
спілчливий
Віха, -хи, ж. 1) Вѣха. Бояре збіраються коло віхи або прапора, аби перезва не зняла віхи без викупу. МУЕ. ІІІ. 165. І веху в'ють. Колесо надінуть, квітками вберуть, любистком, чорнобривцями і поставлять на майдані, де улиця дівчача. Г. Барв. 64. 2) Раст. Cicuta virosa L. ЗЮЗО. І. 116. 3) Комета. Є ще зорі, що звуться кометами або мітлами, або віхами. Ком. І. 50.
Дрібота́ти, -бочу́, -чеш и дріботі́ти, -бочу́, -тиш́, гл. 1) Говорить очень скоро. Оце було й дивиться він на тебе і дріботить тобі, а дума певно о чімсь другім. Сим. 199. Мовчки слуха, що дріботить йому вона. Греб. 357. 2) Мелко ступать, частить ногами. Цей кінь щось не дурно ногами дрібоче. Як було вдарять музики в струни, Марина не встоїть і не втерпить! Вже й б'є тропака і дріботить. Левиц. І. 12.
За́водь, -ді, ж. Заливъ. Левч. 42.
Зали́ва, -ви, ж. 1) Разливъ, наводненіе. Угор. 2) Проливной дождь. Рк. Левиц. Залива йшло. Н. Вол. у.
Знагодитися, -джуся, -дишся, гл. Случиться. Закр.
Обгорнути, -ся. Cм. обгортати, -ся.
Поділ, -до́лу, м. 1) Низменное мѣсто, низменность. Вас. 206. Ой ходила, подруженьки, з гір на поділ. Мет. 130. Заграли коники на подолі. КС. 1883. II. 388. 2) Подолъ женской рубахи. Чуб. VII. 427. Не цвіла калинонька ік Петру, да зацвіла калинонька ік Різдву — а в мого свекорка у коморі, а в мене молодої у подолі. Н. п. Чаще во мн. ч. подо́ли. В подолах мережки. Грин. III. 136. Тим же вона мабуть горда, що в подолях лиштва. Чуб. V. 170. Ум. поді́лок, поді́лочок. О. 1861. XI. 10. А на тії Бондарівні в поділках мережка. Грин. III. 614. Ой чи є де дівка пишна, що в поділках лиштва. Чуб. V. 165.
Посисати, -са́ю, -єш, гл. Сосать, высасывать. Кров посисати. Шух. І. 39.
Поспіх, -ху, м. 1) Поспѣшность, скорость, быстрота. Скорий поспіх — людям посміх. Ном. № 5580. Ну, хлопці, для потіху по чарці. Н. Вол. у. поспіхом. Поспѣшно. 2) Успѣхъ. Мкр. Г. 40.
Шпиль, -ля, м. 1) Холмъ, невысокая круглая гора. Кругла, мов шпиль, гора. Левиц. І. 197. Українські яри гайові між невисокими та крутими горами та шпилями. Левиц. І. 203. Ой вийду я на шпиль-гору, на лебедів крикну. Чуб. III. 137. 2) Част. м'яльници (Cм.). Вас. 159. Ум. шпилик, шпильо́к, шпилечок.
Нас спонсорують: