Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

семеряга
семигривенний
семигривенник
семидільник
семидільниця
семилетний
семилітка
семиліток
семинарист
семинарія
семинарський
семиперсний
семипільний
семип'ядельний
семип'ядний
семиразка
семирогий
семиряга
семисотний
семишник
семірка
семряга
семя
семянин
семянистий
сенат
сенатор
сеньга
серака
сербин
сербинчук
сербський
сербувати
сербщина
сервета
серветяний
серга
сергій
сердак
сердачина
сердега
серденько
серденя
сердечина
сердечко
сердечне
сердечний
сердечник
сердзевий
сердити
сердитий
сердитися
сердито
сердіння
сердопишний
сердувати
сердушник
сердюк
сердючка
сердюччина
серебро
серед
середа
середземний
середина
серединка
середній
середньовіковий
середняк
середовий
середопістя
середохресний
середохрестя
середу
середульший
середущий
сережечка
сережка
серен
серенити
сержина
серік
серішній
серм'яга
серм'яжина
серм'яжник
серм'янина
серна
серниця
сернюк
серп
серпанковий
серпанок
серпен
серпень
серпик
серпівник
серпій
серпок
серпоріз
серпуха
серстінник
сертувати
сертук
сертучина
серце
серцевий
сесе
сестра
сестрики
сестрин
сестрина
сестритися
сестрицин
сестриця
сестрич
сестричка
сестрична
сестричний
сестрівниця
Гуси́нець, -нця, м. Раст. Gagea pusilla Schult. ЗЮЗО. І. 123. Cм. Гусятник.
Ґилу́н, -на́, м. Самецъ съ однимъ ядромъ. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. Cм. Кишкун.
Ладан, -ну, м. Ладонъ. Чорт ладану боїться. Ном. № 197. на ладан дихати. Быть близкимъ къ смерти. Ном. № 8222. Ум. ладанець. Купила свічечку, ладанцю, пришила додому та й накадила у хаті. Мнж. 104.
Пообсіватися, -віємося, -єтеся, гл. Окончить сѣять. За годинки люде пообсівалися. Харьк.
Порушище, -щі, ж. Ув. отъ поруха.
Ранісінько нар. Очень рано. До схід сонця ранісінько. Шевч. 17. Рано-ранісінько схоплюся. МВ. (О. 1862. III. 73).
Умовка, -ки, ж. Договоръ, условіе. Я з вами не роблю умовнії. Котл. Ен. V. 14.
Урубати, -баю, -єш, гл. 1) Нарубить небольшое количество. Сиди ж ти, дочко, а я піду, дровець урубаю. Рудч. Ск. II. 66. 2) Ранить рубя. 3) Имѣть достач очную силу, остроту для того, чтобы быть въ состояніи рубить — говорится какъ о человѣкѣ, такъ и объ инструментѣ. Та він сього не вруба, — нема в його сили. Аби якою сокирою дуба не врубаєш. Ні стругом не встругати, ні сокирою не врубати. Грин. І. 237.
Хліборобів, -бова, -ве Принадлежащій земледѣльцу. Прийшов до трупу хліборобового. Грин. І. 187.
Чорноволосий, -а, -е. Черноволосый. Вх. Зн. 81.
Нас спонсорують: