Болотяний, -а, -е. 1) Болотный Сидять.... жаби на маленьких болотяних острівцях. Хоть болотяною водою промочу горло, коли нема кринишної.
2) Болотистый, грязный. Калюжі болотянії.
Волосина, -ни, ж. Одинъ волосъ, волосинка. Присмалив там золоту волосину (з коня) — тут прибігає кінь з золотою гривою. Одна була волосина, та й ту гнида одкусила. За сю ніч і на волосину не заснула, т. е. не заснула и чуточку, ни на минуту. Ум. волосинка. Вирвав з голови волосинку.
Глядько, -ка, м. Тотъ, кто постоянно смотритъ? Глядько не наглядишься, хвалько не нахвалиться.
Закапе́лок, -лку, м. Мѣсто за печкой, печурка, закоулокъ. Той їх і в хату уведе, і в комору, і на горище, і де є який закапелок усюди. Сиділи б отам тихенько по своїх закапелках.
Земля́нка, -ки, ж. 1) Землянка. Вириєм землянку, виведем сяку-таку оселю та й будем жить. 2) Въ пѣсняхъ иносказательно: могила. 3) Картофель (возлѣ Бучача въ Галиціи). Ум. земля́ночка. Узяв собі паняночку, у чистім полі земляночку.
Обчесати Cм. обчісувати.
Озюм, -му, м.
1) Изюмъ.
2) Городъ Изюмъ. Летіла зозуля, зозуля, з инчого города, з Озюма.
Погубляти, -ля́ю, -єш, сов. в. погубити, -блю́, -биш, гл. Губить, погубить. Як ті душі погубляють, так сі людське тіло. Не поберігши тіла і душу погубиш.
Скугу! межд., выражающее визгъ. Заяць.... через колоду та скіць у воду — скугу!
Хершебок, -бка, м. Рубанокъ для первоначальнаго строганія.