Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

семеряга
семигривенний
семигривенник
семидільник
семидільниця
семилетний
семилітка
семиліток
семинарист
семинарія
семинарський
семиперсний
семипільний
семип'ядельний
семип'ядний
семиразка
семирогий
семиряга
семисотний
семишник
семірка
семряга
семя
семянин
семянистий
сенат
сенатор
сеньга
серака
сербин
сербинчук
сербський
сербувати
сербщина
сервета
серветяний
серга
сергій
сердак
сердачина
сердега
серденько
серденя
сердечина
сердечко
сердечне
сердечний
сердечник
сердзевий
сердити
сердитий
сердитися
сердито
сердіння
сердопишний
сердувати
сердушник
сердюк
сердючка
сердюччина
серебро
серед
середа
середземний
середина
серединка
середній
середньовіковий
середняк
середовий
середопістя
середохресний
середохрестя
середу
середульший
середущий
сережечка
сережка
серен
серенити
сержина
серік
серішній
серм'яга
серм'яжина
серм'яжник
серм'янина
серна
серниця
сернюк
серп
серпанковий
серпанок
серпен
серпень
серпик
серпівник
серпій
серпок
серпоріз
серпуха
серстінник
сертувати
сертук
сертучина
серце
серцевий
сесе
сестра
сестрики
сестрин
сестрина
сестритися
сестрицин
сестриця
сестрич
сестричка
сестрична
сестричний
сестрівниця
Блажитися, -жуся, -жишся, гл. Соглашаться. Оттой блажиться їхать, а ці то не хотять.
Заметі́ль, -лі, ж. Мятель. Заметіль замела шляхи. Лев. І. 512.
Здивува́ти, -ву́ю, -єш, гл. 1) Удивить. Далекий вік здивує його доля. К. Іов. 40. Вона подивилась на його здивованими очима. Левиц. Пов. 246. 2) Удивиться. Не здивуйте на сирітські дарунки. Г. Барв. 330. Не здивуйте, що вороном крячу: хмара сонце заступила, я світа не бачу. Шевч. 263. ди́вом здивува́ти. Очень удивиться изумиться.
Насмикувати, -кую, -єш, сов. в. насмикати, -каю, -єш, гл. Надергивать, надергать. Ворона напряде, сорока насмиче. Чуб. V. 1144.
Пастрома, -ми, ж. = пастрама.
Попересушуватися, -шуємося, -єтеся, гл. 1) Обсушиться (о многихъ). Поки попересушувались після того дощу, то вже й вечір. Харьк. у. 2) Пересушиться чрезъ мѣру (во множествѣ).
Присівати, -ва́ю, -єш, сов. в. присіяти, -сію, -єш, гл. Сѣять, посѣять. Посіяти конопельки обіщався. Як сіяв, присівав, присіваючи, казав... Чуб. V. 1159. Усього дві десятинки присіваємо, а сем'я велика, є кому їсти. Черниг. у.
Просторікуватий, -а, -е. Многорѣчивый. К. ХП. 116. В її просторікуватому оповіданні. Г. Барв. 425.
Розбуркувати, -кую, -єш, сов. в. розбуркати, -каю, -єш, гл. Пробуждать, разбудить, разгонять, разогнать сонъ. Гук і галас розбуркали його. Стор. МПр. 18.
Соняшничина, -ни, ж. Стебель подсолнечника. Г. Барв. 224. Ум. соняшничинка.
Нас спонсорують: