Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

старенний

Старенний, -а, -е. = старезний. То чоловік старенний. Черк. у. Старенна старість — глубокая старость. О. 1861. XI. 134.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 197.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАРЕННИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАРЕННИЙ"
Буки-барабан-башта. Чепуха, чушь, нелѣпица. Та се так, не во гнів сказати, — буки-барабан-башта, шануючи Бога й вас. Котл. Н. П. 399.
Букивчак, -ка, м. Зябликъ, Fringilla coelebs. Вх. Уг. 228.
Даши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Крыть кровлю.
Кісниця, -ці, ж. Родъ рыбы. Кісниця — широкий писк, пера червені, пляската. Вх. Уг. 244.
Колотуха, -хи, ж. 1) Сварливая женщина? Радуйся, мати, — іде невістка до хати: добрая роботуха, а ліпша колотуха. Чуб. IV. 669. 2) Ряжанка, искусственная сметана.
Покопотіти, -почу, -тиш, гл. Побѣжать мелкими шажками, стуча ногами (о дѣтяхъ). Раді діти уволити материну волю: ізнялись, покапотіли на могилу в поле. К. Досв. 81.
Приділити Cм. приділяти.
Схвасувати, -су́ю, -єш, гл. Отрѣшить отъ должности? Та його ото колись схвасували були, а оце упять настановили. Богод. у.
Увіряти, -ряю, -єш, сов. в. увіри́ти, -рю́, -ри́ш, гл.на ко́го. Довѣрять, довѣрить кому. Всі кріпко на її ввіряли: що було скаже — не минеться. О. 1862. VIII. 13.
Чумарчина, -ни, ж. = чумарка. Мил. 105.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТАРЕННИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.