Добро́дійка, -ки, ж. 1) Благодѣтельнница. 2) Сударыня. "Так ти на тім світі була?» — Була, моя добродійко. — «Що ж ти там бачила?» — Усе бачила, добродійко, що діється з грішними душами. 3) Госпожа. Добродійка N сіми днями виїхала звідси. 4) Шано́вна добро́дійко! Високопова́жна добро́дійко. Милостивая государыня! Ум. Добро́дієчка.
Ло́скати, -каю, -єш, гл. Хлопать, щелкать. Лоскає язиком. Лоскає батогом.
Перинонька, пери́ночка, -ки, ж. Ум. отъ перина.
Плішити, -шу́, -шиш, гл.
1) Вбивать клинья для скрѣпленія. Плішити сокиру.
2) — рибу. Оглушать ударомъ палки находящуюся подо льдомъ рыбу.
Побурчати, -чу́, -чи́ш, гл. Поворчать. Ні, в мене свекруха не зла. Часом побурчить трохи, а не лає.
Прилип, -пу, м. Раст. Galium aparine.
Сукервиця, -ці, ж. = сукровиця.
Торопа 2, -пи, об. Непроворный, неповоротливый.
Укір нар. см. на-вкір.
Устидно нар. Стыдно. Дружці встидно стало.
