Благочинний, -ного, м. Благочинный. Молітесь, братія, молітесь, — так благочинний начина. Коли б нашій попаді та попова борода, — давно б благочинним була.
Буркання, -ня, с. Ворчаніе.
Закива́ти, -ва́ю, -єш, гл. 1) Закивать. 2) п'ята́ми закива́ти. Убѣжать. Закивали п'ятами скілько видно. 3) п'ятами закивати на кого. Бросить, покинуть кого.
Ійон меж. Вишь, вишь ты. Слов. Ійон, ійон же, вража мати! але Еней наш зледащів.
Опанувати, -ну́ю, -єш, гл. Овладѣть, завладѣть; охватить. От як опанували Умань, то й поставили усюди свій караул. І пустиню опанують веселії села. Опанував страх. Нехай тебе опанує лихая година. Завзятість всіх опанувала.
Осяяти, -сяю, -єш, гл. = осяти. От, нар. Вотъ. От його то постигла лихая година. Давай тікать, а чорт за ним, от-от дожене. Утікайте, пане, а то ляхи от-от-от. Кінь басує... от-от річку, от-от перескочить. от де. Вотъ гдѣ. От де злодій штемпований.
Перепекти, -ся. Cм. перепікати, -ся.
Помин, -ну, м. Поминаніе. Ой Серпягу положили да і заховали, да помин по Україні, помин відправляли. Также и во мн. ч. Подумала, що його вже на світі нема і стала справляти помини. Cм. поминки.
Понагонити, -ню, -ниш, гл. = понаганяти. Повен двір овець... понагонив.
Понамерзатися, -заємося, -єтеся, гл. Намерзнуться (о многихъ). Додре понамерзалися, поки доїхали.
