Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стародавній

Стародавній, -я, -є. Старинный, древній. К. ЧР. 272. І дід насупившись сидить, згадавши стародавній світ. Греб. 360. Кузьмо-Дем'яне, стародавній ковалю! Чуб. II. 255. Башти стародавнього замку князів Вишневецьких. Стор. МПр. 62.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 198.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАРОДАВНІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАРОДАВНІЙ"
Засця́ти, -ся. Cм. засцикати, -ся.
Зда́влювати, -люю, -єш, сов. в. вдави́ти, -влю́, -виш, гл. 1) Сдавливать, сдавить, давить, задавить. Не грай, кітко, з медвідем, бо тя здавить. Ном. № 1213. Здавив за руку, аж хруснуло. Харьк. у. 2) здави́ти о́ком на ко́го. Подмигнуть. Здавив на мене оком, я й замовк та й край. Черк. у.
Корінчастий, -а, -е. = корінистий. Хрін корінчастий. МВ. ІІ. 80.
Молотобі́єць, -бійця, м. Помощникъ кузнеца, бьющій молотомъ. Харьк. г.
Перелічити Cм. перелічувати.
Перешкварчати, -чу́, -чи́ш, гл. Перестать шипѣть на огнѣ.
Порожнювати, -ню́ю, -єш, гл. Пустовать. Хата цілу зіму порожнює.
Привадити, -джу, -диш, гл. Привязать, привѣсить. Угор. Вх. Лем. 456.
Уварити Cм. уварювати.
Шаланда, -ди, ж. Родъ рѣчного судна: плоскодонная лодка, иногда носъ и корма не острые, а прямые, четырехугольные. Браун. 19.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТАРОДАВНІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.