Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стайня

Стайня, -ні, ж. 1) Конюшня. Рудч. Ск. І. 67. Мій тобі коничок стайні не простоїть, моя тобі зброя кілочка не вломить. Чуб. V. 63. 2) Стойло, хлѣвъ. Повна стайня худобиці. Гол. II. 441. Ум. стайничка, стаєнка, стаєнька, стаєночка. Чуб. V. 26.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 196.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАЙНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАЙНЯ"
Відстрахатися, -хаюся, -єшся, гл. Покинуть со страху. У людей сусіди бувають добрі.... а тут усі відцурались, усі відстрахались. Св. Л. 125.
Відчепляти, -ля́ю, -єш, сов. в. відчепити, -плю, -пиш, гл. Отцѣплять, отцѣпить.
Вуспятки, -ток мн = успятки.
Дба́ха, -хи, об. Рачитель, рачительница; пріобрѣтатель, пріобрѣтательница.
Завовту́зитися, -жуся, -зишся, гл. Завозиться надъ чѣмъ нибудь.
Маму́сечка, -ки, ж. Ум. отъ мама.
Олійня, -ні, ж. = олійниця 1.
Самохіттю нар. Добровольно, по своей волѣ. Сам погинув.... чи самохіттю, чп так уже Господь його покарав. МВ. І. 158.
Тибель, -бля, м. Деревянный гвоздь. Вас. 149. Шух. І. 88. Рудч. Чп. 249. Дома є вербовий тибель, той, що пластини збивають. Грин. І. 220.  
Чотирдесять числ. Сорокъ. Чотирдесять янгеликів. МУЕ. III. 35.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТАЙНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.