Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

старостянка

Старостянка, -ки, ж. Дочь старости 1. Великого коліна старостянка. К. ЦН. 187.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 199.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАРОСТЯНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАРОСТЯНКА"
Жи́жло, -ла, с. 1) = жигало 2. 2) Палка, которой мѣшаютъ солому, когда смалять кабана.
Легкість, -кости, ж. Легкость. А тобі дай Бог крепість і легкість. Чуб. І. 135.
Нада́ча, -чи, ж. Прирѣзка, земли къ уже имѣющемуся надѣлу. Н. Вол. у.
Обужатися, -жаюся, -єшся, сов. в. обуди́тися, -джуся, -дишся, гл. Просыпаться, проснуться, пробудиться.
Проломитися, -млю́ся, -мишся, гл. Проломиться.
Свекронько, -ка, м. Ум. отъ свекор.
Унадливий, -а, -е. Назойливый, повадливый. Лебед. у.
Хабарик, -ка, м. Ум. отъ хабарь.
Шкандиляти, -ля́ю, -єш, гл. = шкандибати. Мнж. 194.
Штанята, -нят, с. мн. Штанишки. Гол. Од. 58.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТАРОСТЯНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.