Вимостити Cм. вимощати.
Вирятовувати, -вую, -єш, сов. в. вирятувати, -тую, -єш, гл. Спасать, спасти, избавить отъ бѣды, выручать, выручить. Не загайся на підмогу, вирятуй з напасти. А молодий Юрко та до бережечка, знайшов човна і веселечко, вирятував Марусю-сердечко.
Гадочка, -ки, ж. Ум. отъ гадка.
Галамбець, -бця, м.
1) Кушанье изъ кукурузной муки.
2) Родъ киселя изъ овсяной муки.
Довга́стий, -а, -е. Продолговатый. Довгастий кінь. Ум. Довга́стенький. Довгастенькі груші.
Домоли́ти, -лю́, -лиш, гл. Умолить. Не домолив його: хоче таки правити довг.
Жалібни́к, -ка́, м. Сострадательный человѣкъ. Та бийся, коню, вибивайся, та до мого братіка-жалібника. Як нездужаєш.... тоді ніхто тебе не бачить, а як на помер душі, дак назбігаються; де тії жалібники, де тії родичі візьмуться!
Піщак, -ка, м. пт. Anthus, щеврица.
Посідки, -док, ж. = посиденьки. піти на посідки. Пойти посидѣть къ кому. Пішла жінка на посідки, а діти дома були.
Ситити, -чу́, -ти́ш, гл. 1) — мед. Дѣлать изъ меду сыту. Чи ситив медок на святий вечір. 2) Насыщать. Отець да і мати старшого сина кляне, проклинає, із очей зганяє, середульшого сина ситить, жалує, поважає, за гостя принімає. Трупи б тліли та ситили й без того ситу землю.
