Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

старинний

Старинний, -а, -е. Старый, давній, старинный. Чи нема міждо вами котрого козака старинного? Мет.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 198.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАРИННИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАРИННИЙ"
Бульвинка, -ки, ж. Луковка. Желех.
За́рід, -роду, м. Зародышъ. Желех.
Кусючий, -а, -е. = кусливий. Кусючі мухи. Чигир. у.
Ма́терній, -я, -є. Материнскій. Матернє молоко. Мнж. 46. Обнови у серці матерню радість. Чуб. II. 16. матерня мова. Родной языкъ.
Нао́паш, нао́пашки и нао́пашку, нар. Въ накидку. Драночка на йому і наопаш латана свитина. Г. Барв. 353. Хоч в ряднині, аби наопашки (о шляхетской спѣси). Узяв кожух наопашки, пішов в корчму пити. Грин. III. 555. Ой чи се ж той Микита, що наопашку свита. Н. п.
Огуритися Cм. огурятися.
Одч.. Cм. отъ відчалити до відчухрати.
Повихожуватися, -жуємося, -єтеся, гл. 1) Откормиться (о многихъ). Годують свині: такі то славні повихожувались. О. 1862. IV. 82. 2) Оправиться отъ болѣзни, выздоровѣть (о животныхъ). І в нас одна овечка пропала з ції хвороби, а ті, Бог дав, повихожувались.
Хавдій, -дія, м. Обжора. Желех.
Шкремітки мн. Мелкіе обрѣзки и обломки мѣди, остающіеся при выдѣлкѣ различныхъ мѣдныхъ вещей. Шух. I. 285.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТАРИННИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.