Варга, -ги, ж. 1) Также: варґа. Губа. 2) ? Не пуйдем за варгу, заваруй 'ня, Боже! пуйдем за млинаря, допомоз мі, Боже!
Власність, -ности, ж. Собственность. Листи Шевченка тепер уже сталися власністю всеї рідкої землі, всеї слав'янщини.
Гу́сень, -ці ж., соб. Гусеницы. Сарана окрила ввесь Єгипет, налізло гусені у поле. Одколи як тепло вже стало, а гусені нема, черви зовсім так мало.
Мацу́ меж. = мац! Мацу-мацу по лавицю, обмацаю мохнатицю.
Нав'яза́ти, -ся. Cм. нав'язувати, -ся.
Пахолок 2, -лка, м. Холка у лошади.
Покоління, -ня, с. Поколѣніе.
Сак, -ка, м. Рыболовный снарядъ: сакъ. Части его: конусообразный мѣшокъ изъ сѣти — саківно, острый конецъ его — ґоґовник, выше послѣдняго-ошийок, самая широкая часть — черево, само отвертіе — горло; при отверстіи мѣшокъ надѣтъ на деревянную дугу — дугу, концы душ удерживаетъ на извѣстномъ разстояніи веревка — попруга, на которую надѣта остальная часть края сѣти; отъ средины по́пруги и до ґоґо́вника черезъ дугу идетъ другая дуга — облук, который держитъ сѣть растянутой: деревянная палка, къ которой привязанъ сак, наз. держак. сак до гоні́ння — сакъ, въ который вгоняютъ рыбу, вспугивая ее.
Столинє, -ня, с. Ножки стола, часть стола подъ столечницей.
Шалатися, -лаюся, -єшся, гл. Слоняться. Шалавсь увесь день по городу. шалаєшся! кричатъ на лошадь, когда она неровно идетъ, туда и сюда сворачивая.