Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

старанкуватіти

Старанкуватіти, -тію, -єш, гл. Сдѣлаться изрытымъ оспою. Харьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 197.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАРАНКУВАТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАРАНКУВАТІТИ"
Блевузнити, -ню, -ниш, гл. = блягузкати. Що на рот налізе блевузнить. Ном. № 13047.
Буботати, -бочу, -чеш, гл. Ворчать. Медвідь бубоче. Вх. Зн. 34.
Витрішкуватий, -а, -е. Пучеглазый. Сич витрішкуватий О. 1861. XI. Кух. 16. Витрішкуваті очі. Левиц. І.
Доні́гатися, -гаюся, -єшся, гл. Умориться, устать до извѣстной степени, доходиться до утомленія. Оце так донігався, що аж тіло труситься. Полт. г. Слов. Д. Эварн.
Дупляк, -ка́, м. Дуплистое дерево. Вх. Уг. 237.
Зчесати Cм. зчісувати.
Округло нар. Кругло; шарообразно.
Підклонити, -ся. Cм. підклоняти, -ся.
Ринявець, -вця, м. Человѣкъ въ струпьяхъ, шелудяхъ. Вх. Лем. 460.
Шкіряний, -а, -е. = шкуратяний. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТАРАНКУВАТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.