Вибірати, -ра́ю, -єш, сов. в. ви́брати, -беру, -реш, гл. 1) Избирать, избрать, выбирать, выбрать. Не мені бути вашим ватажком, вибірайте собі иншого. Вибірає злу дорогу. Вибірай, голубко, котрий милий тобі. 2) Выбирать, выбрать, исчерпывать, исчерпать. Ой у броду беру воду, не виберу до дна. Виправки та походи силу з його усю вибрали. 3) Выбирать, выбрать, отдѣлять, отдѣлить, вынимать, вынуть. Кукіль з пшениці вибірати. Пора вже її (картоплю) вибірати з землі. Пиріжечки вибіраю з печі. Бодай дідько очі вибрав. Хоч йому зуби вибери. — невода. Вытягивать, вытянуть, вынимать, вынуть неводъ изъ воды. 4)— живіт. Давить, мять животъ съ цѣлью лѣченія. Ворожка вибірає живіт.
Залига́ти Cм. залигувати.
Новомодній, -я, -є. Новомодный.
Підсковзнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Поскользнуться. А я трохи не захитався, трохи не підсковзнувсь на стежці.
Притхля, -лі, ж. Затхлость. Одганя вода притхлею.
Скисліти, -лію, -єш, гл. = скиснути. Капустиця під лавкою іще не скисліла.
Стовбур, -ра, м.
1) Стволъ, стержень растеній. Та в цій вербі верхівя хоч і зелене, а стовбур зовсім у середині згнив. Щось лізе вверх по стовбуру. Вівця гілляки обгризе з будяка, а стовбурі покида.
2) Неповоротливый, неловкій человѣкъ.
3) піти у стовбур. Расти въ стволъ; (о людяхъ) толстѣть. Буряк пішов у стовбур.
Талапати, -паю, -єш, гл.
1) Издавать звукъ, какой происходитъ отъ паденія чего-нибудь въ жидкость; плескать чѣмъ нибудь жидкимъ.
2) Мутить воду, плескаясь въ ней. Не талапай воду.
3) Марать, пачкать грязью или вообще чѣмъ нибудь жидкимъ.
Тверднути, -ну, -неш, гл. Твердѣть, затвердѣть.
Чудово нар. Чудно, Гляньмо ж з міста вниз на Рось і на Заросся. Як же там хороше, як чудово!
