Бляхарство, -ва, с. Ремесло жестяника.
Велич, -чі, ж. Громадина, громада. Воли в його велич. Велич був покійний чумак. Ліс у мене стародавній, добрий; дуби — велич усе. Дівка така велич.
Гаїти, -ся, гаю, -ся, -єш, -ся, гл. 1) = гаяти, -ся. 2) гаїти. Занимать попусту мѣсто.
Заворожи́ти, -жу́, -жиш, гл. 1) Заворожить, заколдовать, заговорить. Чого се ти сидиш як заворожений? Ти не втомився? 2) Поворожить, начать ворожить. Заворожи мені, волхве, друже сивоусий! Ой заворожи, да превражая бабо, де козацькії гроші?
Зали́гувати, -гую, -єш, сов. в. залига́ти, -га́ю, -єш, гл. 1) Надѣть веревку (налигач) на рога вола. Сірі воли залигає. 2) Переносно: схватить, лишить свободы. Мене залигали того ж дня і держали під арештом і до сьогодні.
Недогодно нар. — кому. Недостаетъ (кому).
Незграбний, -а, -е. Неловкій, неуклюжій, неповоротливый.
Неозорвий, -а, -е. Необозримый.
Роспинатися, -на́юся, -єшся, сов. в. розіпнутися и розіпястися, -пнуся, -нешся, гл.
1) Распяливаться, распилиться, растягиваться, растянуться.
2) Распинаться, распясться. Постав хрест і розіпнись на йому. — за ко́го. Отстаивать кого, стоять горой за кого. Распинайся, умри за них.
3) Разставлять, разставить ноги, руки. На порозі не можна роспинаться.
Троїти 2, тро́ю, -їш, гл. Утраивать.
