Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

старук
старун
старунок
старцівна
старцювати
старцюга
старча
старченя
старчечий
старчик
старчиха
старчовод
старчота
старчук
старший
старший 2
старшина
старшинник
старшинування
старшинувати
старшувати
стаскати
статарити
статечне
статечний
статечність
статечно
статива
статися
статковитий
статкувати
статний
статніти
статок
статочний
статура
статурний
статут
статуя
стать
стація
стая
стверджати
стверділий
ствердіти
створитель
створити
створитися
створіння
стебелечко
стебелина
стебель
стебелькуватий
стебельце
стебка
стеблина
стеблистий
стебло
стебник
стебнівка
стебнування
стебнувати
стебнути
стебочка
стебур'я
стегевце
стегнище
стегно
стегняниця
стеженька
стежити
стежка
стейка
стеклий
стекло
стекти
стелепати
стелепнути
стелина
стелити
стелитися
стеління
стельвага
стельмах
стельмашня
стелюга
стеля
стеменний
стеменнісінький
стеменнісінько
стеменно
стемнілий
стемніти
стенатися
стенути
степ
степина
степір
степка
степліти
степлітися
степний
степно
степовий
степовик
степовничий
степок
степучий
стервезний
стервига
стервин
стерво
стерв'яка
стеребкатися
стерегти
стерегтися
стережений
стереження
стерень
стеречи
Відрочити Cм. відрочувати.
Гу́ком нар. Много. Дід бабу дрюком: йому меду гуком. Ном. № 13968. Гуком бараболі. Грин. ІІІ. 556. Тепер у мене гуком свиней. Г. Барв. 420.
Липня́к, -ка, м. 1) Липовая роща, липовый лѣсъ. 2) Липовый медъ. Желех.
Панахида, -ди, ж. Панихида. Прийшли на гроби, аж пан-отець уже й там і збірається правити панахиду. Кв. І. 86. Также то, что приносится на панихиду: булки, паляниці, медъ, сахаръ. За упокой своєї бабусі панахиду одніс. Г. Барв. 508. Панахиду поставила. Ном. № 8377. Ум. панахидка. Ти й наняла бабусенька собі панахидку. Чуб. V. 1130.
Пообтрощувати, -щую, -єш, гл. Обломать вокругъ (во множествѣ).
Раст, -ту, м. Раст. a) Primula veris. Шух. І. 22. б) Anemon nemorosa. Вх. Пч. І. 8.
Росхлипатися, -паюся, -єшся, гл. Расплакаться.
Хобза, -зи, ж. Раст. Sambucus ebulus. Шух. І. 22.
Хрест, -та, м. 1) Крестъ. Віру християнську під нозі підтопчи, хрест на собі поламни. Дума. Нема Гонти, нема йому хреста, ні могили. Шевч. 207. Він у нашому селі церкву новим ґонтом обшив і хрести позолотив. МВ. І. 65. хресто́м благословити. Осѣнить крестомъ. хреста покладати. Креститься, осѣнять себя крестомъ. у хрест увести. Окрестить. Ном. № 9501. Учора ізвечора сина вродила, ік білому світу у хрест увела. Чуб. V. 467. у хрест увійти. Окреститься, быть окрещеннымъ. ХС. ІІІ. 52. 2) Также и мн. хрести. Печенье въ формѣ креста, которое пекутъ на крестопоклонной недѣлѣ. Хрест одвезти на ниву, що печуть на хрестці. Сим. 204. 3) Рукоять сабли. Зразу — черк! пополам обидві шаблі. Козаки з досади покидали об землю й хрести. К. ЧР. 167. 4) Родъ орнамента на писанкѣ. МУЕ. І. 192, на вышивкѣ. Чуб. VII. 427. 5) Одно изъ созвѣздій. Чуб. І. 14. Раст. 6)петрі́в. Lathraea squamaria L. ЗЮЗО. І. 126. 7)собачий. Когда борятся два на два и одной парѣ удастся свалить противниковъ одного на другого, то это и называется скласти на собачий хрест. Кіевск. у. 8) мв. Трефи (въ картахъ). 9) мн. = хрестини. Мил. 22. Ум. хрестик, хрестичок, хре́щик.
Шахварка, -ки, ж. = шапарка. З ким же мій миленький спатоньки ляже: чи з шахваркою, чи з шинкаркою? Чуб.
Нас спонсорують: