Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

старук
старун
старунок
старцівна
старцювати
старцюга
старча
старченя
старчечий
старчик
старчиха
старчовод
старчота
старчук
старший
старший 2
старшина
старшинник
старшинування
старшинувати
старшувати
стаскати
статарити
статечне
статечний
статечність
статечно
статива
статися
статковитий
статкувати
статний
статніти
статок
статочний
статура
статурний
статут
статуя
стать
стація
стая
стверджати
стверділий
ствердіти
створитель
створити
створитися
створіння
стебелечко
стебелина
стебель
стебелькуватий
стебельце
стебка
стеблина
стеблистий
стебло
стебник
стебнівка
стебнування
стебнувати
стебнути
стебочка
стебур'я
стегевце
стегнище
стегно
стегняниця
стеженька
стежити
стежка
стейка
стеклий
стекло
стекти
стелепати
стелепнути
стелина
стелити
стелитися
стеління
стельвага
стельмах
стельмашня
стелюга
стеля
стеменний
стеменнісінький
стеменнісінько
стеменно
стемнілий
стемніти
стенатися
стенути
степ
степина
степір
степка
степліти
степлітися
степний
степно
степовий
степовик
степовничий
степок
степучий
стервезний
стервига
стервин
стерво
стерв'яка
стеребкатися
стерегти
стерегтися
стережений
стереження
стерень
стеречи
Завго́рити Cм. завгорювати.
Збі́раний, -а, -е. 1) Собранный. Збіраним колосом не напхаєш рота. Ном. № 5244. 2) О молокѣ: збіране. Снятое.
Клинцювати, -цюю, -єш, гл. 1) Забивать клинъ. Харьк. г. 2) Набивать стѣну для обмазки глиной. Чуб. VII. 380.
Лота́ття, -тя, с. = латаття.
Перелюбки, -бок, ж. мн. = перелюб. — з ким зчиняти. Творить съ кѣмъ прелюбодѣяніе. К. Бай. 75.
Поскінний, -а, -е. = плоскінний.
Розчепнутися, -ну́ся, -нешся, гл. Разстегнуться. Корсет розчепнувся. Кв. II. 127. «
Тонути, -ну, -неш, гл. Тонуть. Що в воді не тоне, а в землі не гниє? Ном. № 306, стр. 299.
Тримбіта, -ти, ж. = трембіта. На полонині грає в тримбіту там вівчарь. Млак. 116.
Труп IIмеж. Крикъ ворона. Вх. Уг. 271.
Нас спонсорують: