Буцкати, -каю, -єш, гл. = буцати. Ходить як овечка, а буцкає як баран.
Дограва́тися, -граю́ся, -є́шся, сов. в. догра́тися, -гра́юся, -єшся, гл. Доигрываться, доиграться.
Закриви́тися, -влю́ся, -вишся, гл. 1) Закривиться, искривиться. 2) — на ко́го. Начать походить на кого, начать дѣлаться кѣмъ. Хоч буцім, Грицьку, ти на пана закрививсь, та з пантелику ти, так як другі, не збивсь.
Кальвинський, -а, -е. Кальвинисткій. У ХVІ-му ст. лютеранська та кальвинська колотнеча за віру.
Лепо́рт, -ту, м. Рапортъ. Іул, як комендант ісправний, Енеїві лепорт подав.
Нава́жувати, -жую, -єш, сов. в. нава́жити, -жу, -жиш, гл. 1) Взвѣшивать, взвѣсить. Наважили чумаченьки та три вози соли. 2) Налегать, налечь. А як наважу, двері виважу. Не наважуй дуже на цей бік, а то перекинеш. 3) Рѣшать, рѣшить. Майорша здавна вже наважила такому не суперечити. Наважили злі вороги утопити мою душу. Коли вже ти (вовк) наважив мене їсти, то починай мене з хвоста. 4) Научать, научить, наставлять, наставить. Другого дня пішли панам поклонитись... Пани такі якісь сердиті; а горді — аж надимаються. «Будь покірна» — наважують, — «та до роботи панської щира». 5) — руку. Набивать, набить руку, пріучаться пріучиться. Тільки наважиш руку до якої роботи (на заводі), а він тебе взяв та й на друге місце переставив, — от знов починай наважувати руку.
Наде́ржувати, -жую, -єш, гл. Держать, править (лошадью). Надержуй, Петре, голобельну вліво.
Парувати, -ру́ю, -єш, гл.
1) Выдѣлять паръ, дымиться. Дивись, як гній парує. Вареники, знаєте, парують на столі. Хліви його від молока парують.
2) Соединять въ пары; спаривать. Та все воли калмицькі рябії до пари парують.
3) Случать.
Повощити, -щу́, -щи́ш, гл. Натереть воскомъ. Треба повощити нитки.
Проміж пред. Между, промежъ. Йому пробігла собака проміж ногами.
