Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стальце

Стальце, -ця, с. = сталець. Лебед. у. (Залюб.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 196.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАЛЬЦЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАЛЬЦЕ"
Бджоляний. Cм. бджолиний.
Відплачувати, -чую, -єш, сов. в. відплатити, -чу, -тиш, гл. 1) Отплачивать, отплатить, вознаграждать, вознаградить. Нема в нас, козаків, срібла та злата, щоб за дари дарами відплатити. К. Бай. 21. 2) Отомщать, отомстить. Товариші гайдамаки, чиніть мою волю, що нам треба відплатити вкраїнську недолю. Макс.
Дзиґа́р, -ра́, м. = Годинник. Чаще въ уменьшит. формѣ: дзиґа́рок (Cм.).
Здава́ти, здаю́, -є́ш, сов. в. зда́ти, здам, здаси́, гл. 1) Сдавать, сдать. Ой у саду, у садочку там голубчик гуде, там Юрочко парубоцтво здає; ой у саду, у садочку там голубка гуде, ой там Маруся дівування здає. Мет. 230. 2) Давать, надавать. Подій корівки, що 'д батенька нагнала, та прогонь і овечки, що ненька здавала. Чуб. V. 695. 3) — екза́мена. Выдерживать, выдержать экзаменъ. Левиц. Пов. 5.
Злотечко, -ка, с. Ум. отъ злото.
Овеченька, овечечка, -ки, ж. Ум. отъ вівця.
Ожеребитися, -блюся, -бишся, гл. Ожеребиться, родить (о кобылахъ).
Поздоровляти, -ля́ю, -єш, сов. в. поздорови́ти, -влю́, -виш, гл. 1) Давать, дать здоровья (употребляется преимущ. въ сов. в.). Десь мій милий чорнобривий та в степу ночує. Як в степу при дорозі, — поздоров же його, Боже! Чуб. V. 15. 2) Поздравлять, поздравить. Чом ти... не поздоровиш його? Адже бачиш, він заручився. Котл. Н. П. 386. Кішку Самійла поздоровляли. АД. І. 219. поздоровити днем. При встрѣчѣ поздравить съ настоящимъ днемъ. ЗОЮР. I. 48.
Роскудовчувати, -чую, -єш, сов. в. роскудо́вчити, -чу, -чиш, гл. = роскудлувати, роскудлати. Волосся йому роскудовчене. Кв. І. 113.
Спрозорити, -рю, -риш, гл. Сглазить. Жінки і дівчата носять застромлену у пазуху голку, щоб хто не спрозорив. Грин. II. 31. Ой немає, дідусеньку, (курчат), да вже і не буде: як вигнала на двір пасти, спрозорили люде. Н. п.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТАЛЬЦЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.