Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ставниця

Ставниця, -ці, ж. = стайня.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 195.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАВНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАВНИЦЯ"
Вікувати, -ку́ю, -єш, гл. Проводить жизнь. Уже ж мені у тебе не вік вікувати, тільки одну та ніченьку переночувати. Мет. Паничі не вікуватимуть на чужині, приїдуть. МВ.
Вісько, -ка, с. и пр. військо и пр. Без ради й вісько гине. Ном. № 6116.
Ді́вонька, -ки, ж. Ум. отъ діва.
Зґвалтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Изнасиловать. (Зграя) вбила рандаря старого, дочок зґвалтувала. К. МБ. III. 247. 2) Разгласить, разнести. Въ этомъ значеніи употреблено только въ одной фальсифицир. пѣснѣ: Зґвалтували лиху чутку наші хуторянці. Мет. 373.
Зчистити Cм. зчищати.
Пекарити, -рю, -риш, гл. = пекарювати. Вх. Зн. 7.
Провладати, -да́ю, -єш, гл. Провладѣть.
Сердитий, -а, -е. Сердитый, злой. ЗОЮР. I. 12. Сердитий вітер завива. Шевч.
Творчий, -а, -е. Творческій.
Утрощити, -щу, -щиш, гл. = утокмачити. Та як бехнуло, то аж трохи не на три цалі у землю мене втрощило. МВ. (КС. 1902. X. 156).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТАВНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.