Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

світлий
світлиця
світлість
світліти
світло I
світло II
світлонька
світлуха
світовий
світогляд
світок
світом
світонько
світоправній
світота
світочок
світський
світувати
світун
світцян
свіча
свічадо
свічарниця
свічарня
свічарь
свічка
свічколап
свічний
свічник
свобідний
свобідно
свобода
свободити
свободний
своєумець
своєумка
своєщина
своїти
своїтися
сволок
сволоківщина
сворінь
свояк
своякиня
свят
святенниця
святець
святешний
святий
святиня
святитель
святити
святитися
святиця
святьоха
свячене
свячений
свяченина
свячення
священник
священників
сд...
се
себе
себель
себелюб
себелюбець
себелюбий
се-б-то
сегельба
седляк
седми
седмиця
седно
сей
сейм
сеймик
сеймиковий
сеймовий
сеймувати
секерний
секрет
секретарь
секстерень
сект
секта
секунда
секундувати
селедець
селезень
селезник
селезнистий
селех
селечко
селешок
селитва
селити
селитися
селитьба
селище
селіток
село
сельбище
сельський
сельце
селюк
селючка
селява
селянин
селяниця
селянка
селянський
сембреля
семеєчка
семенастий
семеник
семено
семерик
семериця
семеро
Бісний, -а, -е. = біснуватий. Фр. Пр. 59.
Бойко I нар. Хорошо. Зміев. у. Славяносерб. у.
Журавли́ще, -ща, м. Ув. отъ журавель.
Крім'язний, -а́, -е́ = кремезний. Та чого ніяк, там такий крім'язни́й. Липов. у.
Настопірити, -рю, -риш, гл. = насторошити.
Політика, -ки, ж. 1) Политика. К. ЧР. 346. Що то політика? — Нещирість. Ном. № 950. 2) Лента — шелковая, гарусная. Я їй віддарувався дуже мудрою політикою. Федьк. Гол. Од. 66. ЕЗ. V. 218. Ум. політичка.
Скракник, -ка, м. 1) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. Шух. І. 255. 2) Часть маслобойни. Cм. олійниця. Шух. І. 163.
Табаченція, -ції, ж. Шутливое отъ табака. Шейк.
Шмальнути, -ну, -неш, гл. Однокр. отъ шмалити = смальнути. О жгучемъ, рѣзкомъ вѣтрѣ: дунуть, подуть. Шмальне на дворі, що й носа не витикай. Камен. у.
Щедрівка, -ки, ж. Святочная пѣсня, пріуроченная къ 31 декабря и 1 января. щедрівки, подобно колядкам, поются хоромъ молодежи каждому хозяину. Ум. щедрівочка.
Нас спонсорують: