Відвістити, -віщу, -стиш, гл. Послать вѣсть, извѣстіе въ отвѣтъ, отвѣтить. Громада одвістила..., що Микола добра людина. Ні, — одвістив.
Жалкува́ння, -ня, с. Сожалѣніе. І прийде час німого жалкування.
Заджеркоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. = заджерґотати. Як заджеркотіли жиди, то аж у вухах лящить.
Калатати, -та́ю, -єш, [p]одн. в.[/p] калатнути, -тну, -не́ш, гл.
1) Бить, колотить, ударить. Калатнув батька.
2) Стучать, стукнуть.
3) Звонить. Ото калатають, ще й дзвони поб'ють.
4) Хлопотать, прилагать усилія, биться. Треба довго калатати, щоб бабу ошукати.
5) Молотить, не развязывая снопа (о ржи).
6) Шевелить? тормошить? Не счулась, як воно й народилось, — так мені стало негарно. Дивлюсь — воно лежить біля мене мовчки. Я його калатала, так ноно вже неживе, то я й закопала.
Пилипівка, -ки, ж. Рождественскій постъ. У пилипівку день до обіда.
Плюскота, -ти, ж. Плескъ. Вода... без розливу і без плюскоти вже точиться ледві, ще видная, та вже не чутна.
Пообтріпувати, -пую, -єш, гл. Отряхнуть (во множествѣ).
Різати, -жу, -жеш, гл.
1) Рѣзать. Не пиляй мене тупим, та ріж гострим. Поли ріже, а плечі латає.
2) Срѣзывать. Мак ріжу.
3) О водѣ: промывать, размывать. Коло млина, млина вода фосу ріже.
4) Играть (о музыкѣ). Ріжте, музики, ріжте, а ви, бояре, їжте. Іде дід і радіє і в скрипочку ріже.
Садівник, -ка, м. Садовникъ.
Тутарь, -ря, м. Здѣшній, мѣстный житель. Ой тутару, ой тутареньку, сему дому господареньку.