Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

світлий
світлиця
світлість
світліти
світло I
світло II
світлонька
світлуха
світовий
світогляд
світок
світом
світонько
світоправній
світота
світочок
світський
світувати
світун
світцян
свіча
свічадо
свічарниця
свічарня
свічарь
свічка
свічколап
свічний
свічник
свобідний
свобідно
свобода
свободити
свободний
своєумець
своєумка
своєщина
своїти
своїтися
сволок
сволоківщина
сворінь
свояк
своякиня
свят
святенниця
святець
святешний
святий
святиня
святитель
святити
святитися
святиця
святьоха
свячене
свячений
свяченина
свячення
священник
священників
сд...
се
себе
себель
себелюб
себелюбець
себелюбий
се-б-то
сегельба
седляк
седми
седмиця
седно
сей
сейм
сеймик
сеймиковий
сеймовий
сеймувати
секерний
секрет
секретарь
секстерень
сект
секта
секунда
секундувати
селедець
селезень
селезник
селезнистий
селех
селечко
селешок
селитва
селити
селитися
селитьба
селище
селіток
село
сельбище
сельський
сельце
селюк
селючка
селява
селянин
селяниця
селянка
селянський
сембреля
семеєчка
семенастий
семеник
семено
семерик
семериця
семеро
Бздун, -на, м. Часто испускающій вѣтры (Cм. бздо); говорятъ преимущественно о старикахъ. Старий бздун. Ув. бздуняка. Оце ще бздуняка: начхурів і дихати не можно. Кременч. у.
Дурни́на, -ни, ж. = дурниця 1 и 2. Хиба тільки горілкою вп'єшся? Дурнину можно зробити й з вина. Зміев. у. Лежить цюра в дубині, не кланяється дурнині. Грин. ІІІ. 608. дурни́ну стро́їти. Говорить или дѣлать чепуху. Зміев. у.
Зая́трення, -ня, с. 1) О ранѣ: нагноеніе, воспаленіе. 2) Раздраженіе.
Молокосо́с, -са, м. Молокососъ.
Омана, -ни, ж. 1) Обманъ зрѣнія, миражъ, призракъ. 2) Заблужденіе. Журба світу сього і омана брацтва входять і глушать слово. Єв. Мр. IV. 19. Не кидайтесь ви на ту оману городянську, котора вже тисячу років кози в золоті вам показує. К. (О. 1861. II. 229). 3) Обманъ, заблужденіе. 4) Раст. Verbascum nigrum. Мил. 35. Cм. оман 2.
Приготувати, -ту́ю, -єш, гл. Приготовить. Мати йому приготує на цілий день горщок кисілю. Рудч. Ск. II. 85.
Столярня, -ні, ж. Столярная мастерская.
Утеряти, -ряю, -єш, гл. Утратить, потерять, лишиться. Та втеряла вчора вечір, втеряю й тепера. Мет. 98. Свою красоньку втеряла. Макс.
Хвора, -ри, м. Болѣзнь? Пущу коника по двору свому тестеві на хвору. Чуб. ІІІ. 204.
Хорбури, -бур, мн. Презрит.: кости. Така суха корова, — самі хорбури лишились. Вх. Зн. 77.
Нас спонсорують: