Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

світлий
світлиця
світлість
світліти
світло I
світло II
світлонька
світлуха
світовий
світогляд
світок
світом
світонько
світоправній
світота
світочок
світський
світувати
світун
світцян
свіча
свічадо
свічарниця
свічарня
свічарь
свічка
свічколап
свічний
свічник
свобідний
свобідно
свобода
свободити
свободний
своєумець
своєумка
своєщина
своїти
своїтися
сволок
сволоківщина
сворінь
свояк
своякиня
свят
святенниця
святець
святешний
святий
святиня
святитель
святити
святитися
святиця
святьоха
свячене
свячений
свяченина
свячення
священник
священників
сд...
се
себе
себель
себелюб
себелюбець
себелюбий
се-б-то
сегельба
седляк
седми
седмиця
седно
сей
сейм
сеймик
сеймиковий
сеймовий
сеймувати
секерний
секрет
секретарь
секстерень
сект
секта
секунда
секундувати
селедець
селезень
селезник
селезнистий
селех
селечко
селешок
селитва
селити
селитися
селитьба
селище
селіток
село
сельбище
сельський
сельце
селюк
селючка
селява
селянин
селяниця
селянка
селянський
сембреля
семеєчка
семенастий
семеник
семено
семерик
семериця
семеро
Замота́ти, -ся. Cм. замотувати, -ся.
Огребки, -ків, м. мн. Остатки корма домашняго скота. Огребки — ті, що на грядки накладають. Новомоск. у. (Залюб.).
Підборкувати, -кую, -єш, сов. в. підборкати, -каю, -єш, гл. 1) Подрѣзывать, подрѣзать крылья. 2) Прибирать, прибрать къ рукамъ.
Поколихатися, -хаюся (-шуся), -хаєшся (-шишся), гл. 1) Покачаться. 2) Поколебаться. Росердився і роскричався, аж цілий світ поколихався. Котл. Ен.
Понавозити, -жу, -зиш, гл. Навезти (во множествѣ). Що то, батечку, із яких то міст на той ярмарок не понавозили всякого хліба. Кв.
Поперечісувати, -сую, -єш, гл. Перечесать (многихъ).
Похребт, -ту, м. Хребетъ, спина. Бик має міцний похребт. Вх. Лем. 455.
Ужів, -же́ва, -ве = вужів.
Ціцвірь, -ря, м. = тетервак. Вх. Зн. 24.
Червінець, -нця, м. Червонецъ. Червінець хоць маленький, але важкенький. Ном. № 1386. Ум. червінчик. Червінчики бряжчать. Гліб.
Нас спонсорують: