Висаджувати, -джую, -єш, сов. в. висадити, -джу, -диш, гл.
1) Высаживать, высадить.
2) Выставлять, выставить, выламывать, выломить. Висадив замкову браму.
3) Поднимать, поднять; поднявъ сажать, посадить на что-либо. Висадили того москаля якось наверх (із льоху). Висадив його на коня і сам сів. Висадив її на дерево, посадив поміж гіллям.
Ґра́йцарь, -ря, м. = Ґрейцар. Виняв та й дав ґрайцарь.
Кицька, -ки, ж. Ум. отъ киця.
Ло́дя, -ді, ж. Вымощенное мѣсто подъ наружнымъ колесомъ водяной мельницы. Перед лотоками робиться лодя, щоб вода не підмивала лотоків.
Ми́сочка, -ки, ж. 1) Ум. отъ ми́ска. 2) Блюдце. Батя... почали виставляти на стіл стакани та мисочки.
Орація, -ції, ж. Праздничное привѣтствіе, поздравденіе, составленное заранѣе и произносимое ходящими по домамъ на праздникъ Пасхи поздравителями.
Плям! меж., выражающее звукъ при чавканіи губами.
Приподобитися Cм. приподоблятися.
Роспутний, -а, -е. = роспустний. Роспутне життя в молодості приносить хоробу на старії кості.
Стеблистий, -а, -е. Съ большимъ стеблемъ. Широке поле, жито густеє, коренистеє, стеблистеє.
