Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

старостів

Старостів, -това, -ве Принадлежащій старостѣ. Стоїш коло старостової хати. Грин. III. 566.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 199.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАРОСТІВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАРОСТІВ"
Вилазка, -ки, ж. Лазейка. Кільки в решеті дірок, стільки вилазок. Кролев. у.
Насторошувати, -шую, -єш, сов. в. насторо́шити, -шу, -шиш, гл. = насторочувати. Маруся так уші й насторошила, щоб чути все, ща будуть говорити. Кв. І. 72. (Кіт) уші насторошив. Сим. 230.
Повишкрьобувати и повишкрябувати, -бую, -єш, гл. Выскресть (во множествѣ). Такі голодні поприходили, як сіли вечеряти, так і горщечки повишкрьобували.
Повільний, -а, -е. 1) Свободный, вольный. Ти ж мій повільненький світу! Мет. 147. 2) Свободный, просторный. Шапка повільна. Лубен. у. 3) Умеренный, легкій. Торік зіма була повільна. Повільний огонь. 4) Медленный. Ум. повільненький.
Пригаток, -тку, м. Маленькая гать у берега. Вх. Зн. 55.
Розставити Cм. розставляти.
Стромлятися, -ля́юся, -єшся, гл. Втыкаться, вонзаться.
Фасоля, -лі, ж. 1) = хвасоля. МУЕ. І. 98. 2) Родъ орнамента на писанкѣ. МУЕ. І. 200.
Хапанина, -ни, ж. 1) Хватанье, расхватыванье. 2) Взяточничество постоянное. 3) Спѣшка, торопливость.
Хробот, -ту, м. Хрустѣніе, трещаніе. Вх. Зн. 54.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТАРОСТІВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.