Виучити, (-ся), -чу, (-ся), -чиш, (-ся), гл. = вивчати, -ся.
Відстовбурчувати, -чую, -єш, сов. в. відстовбурчити, -чу, -чиш, гл. Оттопыривать, оттопырить. Голуб праве крило відстобурчить трошки.
Героїчний, -а, -е. Героическій.
Заморга́ти, -га́ю, -єш, гл. Заморгать, зашевелить бровями. Оддай мене за такого, що чорнії уси: він до мене заморгає, а я засміюся.
Кумство, -ва, с. Кумовство, духовное родство. Умерла дитина, та й кумство пропало.
Оновлення, -ня, с. Обновленіе. Може чаєш оновлення?
Поморочити, -чу, -чиш, гл.
1) Нѣкоторое время морочити.
2) Одурить, лишить сознанія, забить голову (многихъ, многимъ).
Притика, -ки, ж.
1) Колышекъ, палка, прикрѣпляющая ярмо къ дышлу. Як вихватить дід із воза велику притику.
2) притики дава́ти. Задѣвать кого. Ум. прити́чка.
Розгрішати, -ша́ю, -єш, сов. в. розгріши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Разрѣшать, разрѣшить, отпустить грѣхи.
Спідка, -ки, ж.
1) Изнанка. Спідка добра, а верх подраний.
2) Основаніе.
3) Корка нижняя у хлѣба. Взяла паляницю, постукала, поклала щиколотками під спідку. Скоріше вибрав на тарілку, ввесь коровай на мир роздав; а музикантам тілько спідку.
4) Дно большой лодки (дуба).
5) мн. Варежки въ кожаныхъ рукавицахъ.
