Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стадарь

Стадарь, -ря, м. Пастухъ лошадей. Cм. стадник. Шух. І. 211, 189.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 195.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАДАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАДАРЬ"
Болесно, нар. = болісно. І росло ж воно трудно та болезно, — усе нездужає та квилить. МВ. ІІ. 48.
Варянка, -ки, ж. Родъ кушанья, свареннаго изъ капусты, капустной жижи. Вх. Лем. 395. Вх. Уг. 229.
Верезати, -жу, -жиш, гл. Скрипѣть. Аби входовими дверима за єдно не верезати, не рішати, кладуть... Шух. І. 94.
Гу́тірка, -ки, ж. = Гутір. Г. Барв. 201, 446.
Мітли́чина, -ни, ж. = мітлиця, ж. Вх. Пч. І. 8.
Овечий, -а, -е. Овечій. Овеча натура. Шевч.
Одночасний, -а, -е. 1) Одновременный. 2) Современный.
Протопопівна, -ни, ж. Дочь протоіерея. Зараз на чернігівську протопопівну закинув, та й сам злякавсь од нерівні. Кв.
Розшукати, -ся. Cм. розшукувати, -ся.
Ужадати, -да́ю, -єш, гл. Пожелать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТАДАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.