Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сталець

Сталець, -льця, м. Въ мельницѣ: кусокъ стали, въ который упирается нижній конецъ веретена шестерни. Мик. 481.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 196.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАЛЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАЛЕЦЬ"
Випхнути Cм. випихати.
Вовчинець, -нця, м. Раст. Молочай, Euphorbia. Вх. Уг. 231.
Завискоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. Завизжать, взвизгнуть. І з реготом завискотіла — і мов лихий її злизав. Греб. 358.
Летя́га, -ги, м. = нетяга. Ой гуляв, гуляв козак, бідний летяга, сім год і чотирі. Мет. 377.
Мали́шко, -ка, м. Малютка. Левч. 68.
Підколотити Cм. підколочувати.
Покраяти, -краю, -єш, гл. Порѣзать на куски. Та, покраявши поросятину, поклали що краще з свого боку. Ном. № 939, стр. 283.
Хитрик, -ка, м. Хитрецъ. Пу й хитрик з тебе! Харьк.
Чистняк, -ку, м. Раст. Stachus recta L. ЗЮЗО. І. 137. Cм. чистець.
Щибелець, -льця, м. пт. Fringa. Вх. Пч. II. 15.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТАЛЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.