Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

солодюсінький
солодючка
солодятко
соложеник
солома
соломаха
соломина
солоней
солонець
солоний
солонина
солонище
солоно
солонувати
солонцювати
солонцюватий
солопити
солопій
солопіти
солотвина
солотрук
солуква
солянка
соляр
солярка
сом
сомець
сомина
сомиряти
сон
соненько
сонечко
соник
сонливий
сонливиці
соннивий
соннивиця
сонний
сонниці
соннота
сонок
сонце
сонців
сончовий
соньки
сонько
сонюга
сонях
соняшний
соняшник
соняшниковий
соняшниця
соняшничина
соняшничиння
соняшно
сопач
сопівка
сопіль
сопільник
сопливий
сопляк
соплякуватий
сопокій
сопочити
сопротивний
сопти
сопун
сопух
сопуха
сорок
сорока
сорокатий
сорокатільник
сороківець
сороківка
сороківчик
сороковий
сороковини
сорококлинці
сороколатий
сороколітній
сорокопуд
сорокоуст
сорокуватий
сорокуля
сорокуш
сором
сороматися
соромити
соромитися
сороміжливий
соромітний
соромітник
соромітниця
сороміцький
соромливий
соромливо
соромляжий
соромлятися
соромно
соромок
соромота
сором'яжливий
соромяжливість
сором'яжливо
сороченька
сороченя
сорочечка
сорочий
сорочин
сорочина
сорочини
сорочка
сорт
сортувати
сосна
сосник
соснина
сосничок
соснівка
Захоплювати, -люю, -ешъ с. в. захопыты, -плю, -пышъ,, гл. Захватывать, захватить. Захоплював потужний людську землю. К. Іов. 49. Дух їй захопило. К. ДС. с. II.
Зачерпа́ти, -па́ю, -єш, сов. в. зачерпну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Зачерпать, зачерпнуть. Піди на річку, зачерпни води. Драг. 26.
Клин, -на, м. 1) Клинъ. Клин клином виганяй. Ном. № 3886. Является составною частью различныхъ снарядовъ, напр., ткацкаго станка, (Вас. 171), маслобойни (Шух. І. 163) и пр. 2) Кусокъ ткани въ видѣ треугольника, какъ составная часть одежды. Шух. І. 153. Вас. 155. 3) Родъ рыбы. Ум. клинець, клинок, клинчик.
Контетуватися, -ту́юся, -єшся, гл. = контентуватися. Контетуйтесь, люде добрі! О. 1861. XI. Кух. 27.
Ослаба, -би, ж. Ослабленіе. на ослаб, на ослабі. Слабо, непритянутый. Чуб. VII. 416. Ланцюг висить на ослабі. Як держиш на ослаб чепігу, то й вивернеться плуг. Волч. у.
Перед пред. 1) Передъ, предъ. Перед Богом присягаюсь, що инших не знаю. Чуб. V. 384. 2) Передъ, до, ранѣе. Будеш ти хміль уживати, будеш ти перед мене старого по долині Черкені козацьку голову покладати. Макс. 3) Къ. Перед Филоненка язика примчав. Макс. Швиденько зібралась Пекла, узяла паляничку, звичайно як перед голову йти. Кв. Якось перед якуюсь гору прийшли. Котл. Ен. Бог покликав перед себе чорта. Г. Барв. 190. 4) перед ча́сом. Преждевременно.
Позостати, -тану, -неш, гл. Остаться. Нема милого, позостала туга. Гол. І. 370. Позостатися, тануся, нешся, гл. Остаться. Умер, умер пан полковник і грізная мова, позостались кінь вороний і ясная зброя. Чуб. V. 317.
Поступцем нар. Отступая шагъ за шагомъ. Кіевск. у.
Стовпа́тий, -а, -е. Полосатый. Плахта стовпата.
Чєра, -ри, ж. Жидкая куле́ша. (Cм.). Шух. І. 108.
Нас спонсорують: