Гарбання, -ня, с. Захватъ, грабежъ. Гарбання чужої предківщини.
Запасльо́нити, -ню, -ниш, гл. Запачкать въ паслін.
Морща́, -щати, с. = морщак.
Наляка́ти, -ся. Cм. налякувати, -ся.
Первовічний, -а, -е. Отъ начала вѣковъ сущій. Первовічний, як Бог.
Підказування, -ня, с. Подсказываніе.
Погрібати, -баю, -єш, сов. в. погребти́, -бу́, -бе́ш, гл.
1) Погребать, совершить погребеніе, хоронить, похоронить. Ой заплачуть, погребуть.
2) Только сов. в. Сгресть, окончить сгребать. Ой покошено, погребено.
Пометати, -мечу, -чеш, гл.
1) Бросить (во множествѣ). Дрібні листи написала та й на воду пометала. Всіх турків у Чорнеє море пометали.
2) Разорвать на куски. Тілко змій ногу з стремена, так охота (звіри) його і пометала. Объ одеждѣ: разорвать, изорвать. Через перелаз упав — жупанину пометав. Изрубить въ куски. Ой як пойду, всієх повоюю, мечом помечу, конем потопчу.
Пшикати, -каю, -єш, сов. в. пшикнути, -ну, -неш, гл.
1) Шипѣть, зашипѣть (о горячемъ желѣзѣ, брошенномъ въ воду).
2) Только несов. в.? Употреблять часто звуки пш (о польской рѣчи). Нехай аакають вельможні з москалями, як цвенькали та пшикали з ляхами.
Сотниківський, -а, -е. Сотничій. К чортам пужни сотниківське харпацтво.