Бомок, -мка, м. 1) Слѣпень бычачій, Tabanus bovinus. 2) бомки бити, стріляти. Брать глину или грязь на палочку и бросать ее вверхъ; въ переносномъ значеніи: ничего не дѣлать, баклушничать. Ниньки святої Домки: хто не хоче робити, той стріляє бомки. . бомка люде пустили за вас. Распустили о васъ слухъ. що ти ми пуцьоєш бомки? Зачѣмъ ты врешь, обманываешь?
Застила́тися, -ла́юся, -єшся, сов. в. засла́тися, -стелю́ся, -лешся, гл. Застилаться, заслаться.
Збу́джуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. збуди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Пробуждаться, пробудиться, просыпаться, проснуться.
Надві́рній, -я, -є. 1) Надворный, находящійся на дворѣ. В надвірній хаті вона готувала печиво. надвірнє ді́ло, — робо́та — работа, производимая, въ дворѣ, въ огородѣ, въ полѣ. 2) Внѣшній, наружный. Сини царства будуть повикидані у темряву надвірню. Христя кинулась до надвірніх дверей. надвірнє ко́лесо. То колесо въ мельницѣ, на которое падаетъ вода. 3) Придворный, состоящій при дворѣ господина. Надвірне козацтво князя Острозького. Даремне на землі і під землею надвірня шляхта палія шукала. надві́рня корогва́. Надворная милиція. 4) — каба́н, свиня́. Неоткармливаемый кабанъ, неоткармливаемая свинья. Надвірніх і три водиться, та годованих нема.
Позакаламучувати, -чую, -єш, гл. Замутить (во множествѣ).
Покотитися, -чу́ся, -тишся, гл.
1) Покатиться, скатиться. Клубочок покотився. З гори покотились (відра) та й сами побились. Як брат пива та й напився, по конику покотився. Покотяться дрібні сльози з твого білого лиця.
2) О кошкахъ, овцахъ: родить. Чи всі вівці покотились, чи ягниці поплодились?
Покришити, -шу́, -шиш, гл.
1) Покрошить. Мовчи та диш, а то щоб і тебе на локшину не покришили.
2) Порѣзать небольшими кусками. Жінка достала хліба й соли, покришила сала. Покришене м'ясо.
Понавербовувати, -вую, -єш, гл. Навербовать (многихъ).
Риндзак, -ка, м. Желудокъ.
Шахрай, -рая́, м. Мошенникъ. Плут безбожний з собой всіх шахраїв веде.
