Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

старник

Старник, -ка, м. соб. 1) Птицы или животина старшаго возраста. Лубен., Екатер. у.у. 2) Прошлогодняя трава, оставшаяся нескошенной. Херс. г. 3) Старое живое дерево. Екатер. у. (Залюб.). 4) = стариця 3б. Вас. 154 5) Старыя вещи, старый хламъ. Новом. у. (Залюб.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 198.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАРНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАРНИК"
Винний I, -а, -е. 1) Виновный, виноватый. За єдного винного сто невинних гине. Ном. № 7465. Я цьому не винна. Не винна доля, винна воля. Ном. 2) Долженъ, должный. Так як я вам винний. Ном. № 4053. Вона мені винна карбованця.
До́вшати, -шаю, -єш, гл. Удлиняться, становиться длиннѣе. Великі світлиці (здавалось у сні) ширшали, довшали. Левиц. Пов. 539.
Заго́стрювати, -рюю, -єш, сов. в. загостри́ти, -рю́, -риш, гл. Заостривать, заострить.
Ле́дарь 2, -рі, ж. соб. Лѣнтяи, бездѣльники, сбродъ. Давно я потоптав би сю ледарь, да тілько честь на собі кладу. К. ЧР. 106. Погуби ледачу ледарь. К. Псал. 13.
Пила, -ли, ж. Пила. Шух. І. 88, 175. Ум. пилка.
Прикметити, прикмітити. Cм. прикмечати, прикмічати.
Пропостити, -щу, -стиш, гл. Пропостить.
Пуль! меж. Призывъ для индюшатъ, цыплятъ, гусятъ. Kolb. I. 65, 66.
Скупник, -ка, м. Скупщикъ.
Стидний, -а, -е. = стидкий. Стидна пісня.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТАРНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.