Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

старник

Старник, -ка, м. соб. 1) Птицы или животина старшаго возраста. Лубен., Екатер. у.у. 2) Прошлогодняя трава, оставшаяся нескошенной. Херс. г. 3) Старое живое дерево. Екатер. у. (Залюб.). 4) = стариця 3б. Вас. 154 5) Старыя вещи, старый хламъ. Новом. у. (Залюб.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 198.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАРНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАРНИК"
Вартник, -ка, м. = вартівник. Прийшов на другу варту, — пустив го вартник. Гн. І. 193.
Гоп! меж. Подражаніе звуку отъ топанья при прыжкѣ или пляскѣ. Ой гоп, того дива! Наварили ляхи пива. Шевч. 158.
Качильці, -ців, м. мн. = карпульці. МУЕ. III. 24.
Корсатка, -ки, ж. 1) Раст.? 2) — гірська. Рас. Hieratium aurantiacum. Шух. І. 20.
Ночівля II, -ля, с. Ночной отдыхъ. Як тебе забрали в москалі..., — ні одного спокійного ночівля не мали ми, поки тебе визволили. Г. Барв. 133.
Одая, ода́ї, ж. Загонъ для рогатаго скота внѣ села. Литин. у.
Посрібнити, -ню, -ниш, гл. Посеребрить. Він як уложив (руки у срібло), — коли виймає, аж руки посрібнені. Рудч. Ск. L 104.
Ровчак, -ка, м. = рівчак.
Сухозлотиця, -ці, ж. 1) = сухозлітка 1. 2) Металлическая канитель, которой обвиты струны кобзы. КС. 1892. III. 383. 3) = сухозлітка 2. Коровай золотять сухозлотицею. МУЕ. III. 83.
Шкарубкий, -а, -е. Жесткій, шероховатый, корявый. Вас. 161. Тілові треба б мнякшому буть, а то бач, яке шкарубке. Харьк. Шкарубкі чоботи стали: мокрі були та й засохли. Волч. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТАРНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.