Загрі́мати и загри́мати, -ма́ю, -єш, гл. 1) Загремѣть, застучать. 2) — на кого. Закричать на кого. Батько часом на нього загрима. 2) — кого. Постоянными криками, бранью отупить кого. Ще в сповиточку загримають тебе.
Лайтук, -ка, м. Молодой козленокъ.
Намі́сник, -ка, м. 1) Намѣстникъ. Шановні гості, славних потентатів намісники і речники достойні (про посли). Команда ж рушила в Смілу, а намісник... у Кам'янку, бо там він жив і була там у його сотня лейстрових козаків. Братіку-намісничку, сядь собі на кріслечку. 2) Приходскій священникъ.
Перекудлити, -лю, -лиш, гл. Взъерошить.
Пересукувати, -кую, -єш, сов. в. пересука́ти, -ка́ю, -єш, гл. Пересучивать, пересучить.
Поотруювати, -труюю, -єш, гл. Отравить (многихъ).
Потовкти, -вчу, -че́ш, гл.
1) Потолочь, истолочь.
2) Побить въ дребезги. Потовк йому усі пляшки й усі чарки. Горшки потовк, вікна побив.
2) Поколотить. Вона його п'яного потовче.
Ройовик, -ка, м. Раст. маточникъ, Melissa officinalis L.
Сертучина, -ни, ж. Сюртукъ, плохой сюртукъ. Прийшов.... у якийся сертучині.
Схилок, -лку, м. Наклонъ, спускъ, скатъ. склонъ. Та бо в нашім Яворові корчма коло схилку.