Забуді́вля, -ля, с. Строеніе, постройка. Дзвіниця коло тієї ж церкви ще дивнійша: стоїть підмурок... на підмурку по краях... стовпи... на тих стовпах мурований піддашок, як червоний поясок; на піддашку забудівля з дірами замісць вікон. Тут дзвони висять... Стоїть собі дзвіниченька, і хрест на ній наче питається, наче йому величнійше стояти на такім пишнім забудівлі.
Лікаре́нко, -ка, м. Сынъ лѣкаря.
Невірниця, -ці, ж. Невѣрная женщина. Ой коні ж мої вороненькії, бодай ви поздихали: ой як я їздив до невірниці, чому не заржали? Ум. невірничка.
Підчепурити, -рю́, -риш, гл. = причепурити. Підчепури, донечко люба, нашу хатину.
Побути, -буду, -деш, гл. Побыть. Ото побув півроку та задумав жениться. Трохи побув у лісі та й раненько вернувся.
Поперечниця, -ці, ж. Часть ткацкаго станка. Cм. верстат.
Провештатися, -таюся, -єшся, гл. Прошататься, прошляться. Пішли запорожці до турчина і провештались у його літ з двадцять.
Різнити, -ню́, -ни́ш, гл.
1) Не быть въ согласіи съ кѣмъ, чѣмъ, отдѣлять отъ, идти врозь. Не можна теж запевнять, що і в таких людей, як Марко Вовчок не різнить дещо з народньою мовою.
2) Въ хоровомъ пѣніи, въ оркестрѣ: фальшивить. І знов почались пісні з музиками, тільки вже деякі голоси дуже різнили.
3) О ружьѣ: разсыпать, разбрасывать дробь въ стороны. Рушниця різнить.
Торопати, -паю, -єш, гл.
1) Бѣдствовать, влачить жизнь.
2) Болтать.
Тябло, -ла, с. Скрижаль. Два тябли Мусієви. Дьяческая пѣсня.