Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

судосити
судоситися
судощати
судський
судук
судучина
судьба
судяк
судящий
сужена
сужений
сук
сука
сукало
суканка
сукати
сукатися
сукенце
сукервиця
суклятий
сукман
сукмана
сукманина
сукманич
сукнарь
сукно
сукня
сукняний
сукнянка
сукняночка
суконний
сукотати
сукрасити
сукроватий
сукроватиця
сукровиця
сукровище
сукрутки
сукуватий
сукупний
сула
сулія
суло
султан
султанич
султанський
султанчик
сум
сума
сумеж
сумеженно
сумежний
сумежник
сумежність
сумежно
сумета
сумир
сумирити
сумирний
сумирно
сумиряти
сумирятися
суміж
суміння
сумісний 2
сумісник
сумісно
суміти
суміш
сумливий
сумлінний
сумлінність
сумлінно
сумління
сумний
сумнитися
сумність
сумно
сумовитий
сумота
сумування
сумувати
сумуватий
сум'яття
сундачитися
сунець
суниці
суничник
сунка
сунути 1
сунути 2
сунутися 1
сунутися 2
суньролов
суперека
суперечатися
суперечити
суперечитися
суперечка
суперечник
супити
супитися
супіскуватий
супісок
суплаття
суплаш
супліка
суплікатор
суплікувати
супокій
супокійний
супонити
супоня
супор
супора
супорка
супорник
супорок
супостат
супостатський
Білісінький, -а, -е. Совершенно бѣлый. Стара Хомишина хата притулилась позад новісінької білісінької хатки. Левиц. І. 22.
Ви́хоріти, -рію, -єш, гл. Выболѣть. Коли б вихорів, виболів, що у мене вихилив. Ном. № 11643.
Голиш, -ша, м. 1) Бѣднякъ, голышъ. Дайте цьому голишу хоч ложечку кулішу. Чуб. V. 583. Добре в кого є худібка..., а голиш все таки дзьобом сяде. О. 1862. IV. 106. 2) Раст. Salvia nutans L. ЗЮЗО. І. 135. 3) Камышъ, скошенный зимою. Мнж. 178.
Мала́й, -лая, м. 1) Хлѣбъ изъ, кукурузы, гороху или проса. Kolb. І. 51. Малаю, малаю, я тебе за хліб не маю. Ном. № 14115. Иногда — вообще плохо выпеченный хлѣбъ, вязкій. 2) Раст. Просо, Panicum miliaceum. ЗЮЗО. І. 130.
Менши́ти, -шу, -ши́ш, гл. Уменьшать.
Напши́кати, -каю, -єш, гл. 1) Навонять (испуская вѣтры). 2) Наговорить, употребляя звуки пш (о полякахъ). Прийшов лях, напшикав, напшикав та й пішов собі. Cм. накакати.
Пароститися, -щуся, -стишся, гл. Пускать побѣги, ростки. Вже жито почало пароститися. Н. Вол. у.
П'ятий, -а, -е. Пятый.
Стидати, -да́ю, -єш, гл. Стыдить. Баба стидає дитину. Рк. Левиц.
Штандара 2, -ри, ж. 1) = штандарина. Ось попробуй який він (ціпок) важкий! — Ого-го! мов наш рубель або штандара добра. Грин. III. 184. 2) мн. Мѣсто подь печью, гдѣ складываются дрова и помѣщаются цыплята, зимой. Kolb. І. 59. Рудч. Ск. І. 9. Побачила баба, що вже до неї йдуть татари, розсипала пір'я по хаті, а сама з Юрком сховалась під штандари. Драг. 200. 3) мн. Лари на базарахъ. Крамує то сим, то тим на штандарах. Лебед. у. 4) Въ воловомъ возу (при возкѣ сноповъ для расширенія воза): надставка надъ полудрабками въ видѣ длиннаго шеста, лежащаго параллельно каждому полудрабку на двухъ (съ каждой стороны) подставкахъ (крижовницях). Чуб. VII. 403.
Нас спонсорують: