Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

судосити
судоситися
судощати
судський
судук
судучина
судьба
судяк
судящий
сужена
сужений
сук
сука
сукало
суканка
сукати
сукатися
сукенце
сукервиця
суклятий
сукман
сукмана
сукманина
сукманич
сукнарь
сукно
сукня
сукняний
сукнянка
сукняночка
суконний
сукотати
сукрасити
сукроватий
сукроватиця
сукровиця
сукровище
сукрутки
сукуватий
сукупний
сула
сулія
суло
султан
султанич
султанський
султанчик
сум
сума
сумеж
сумеженно
сумежний
сумежник
сумежність
сумежно
сумета
сумир
сумирити
сумирний
сумирно
сумиряти
сумирятися
суміж
суміння
сумісний 2
сумісник
сумісно
суміти
суміш
сумливий
сумлінний
сумлінність
сумлінно
сумління
сумний
сумнитися
сумність
сумно
сумовитий
сумота
сумування
сумувати
сумуватий
сум'яття
сундачитися
сунець
суниці
суничник
сунка
сунути 1
сунути 2
сунутися 1
сунутися 2
суньролов
суперека
суперечатися
суперечити
суперечитися
суперечка
суперечник
супити
супитися
супіскуватий
супісок
суплаття
суплаш
супліка
суплікатор
суплікувати
супокій
супокійний
супонити
супоня
супор
супора
супорка
супорник
супорок
супостат
супостатський
Відклякнути, -кну, -неш, гл. Отойти (объ окоченѣвшихъ или отмороженныхъ частяхъ тѣла).
Дима́н, -ну́, м. 1) Раст. Betonica officinalis. ЗЮЗО. І. 114. 2) Названіе вола темно-коричневаго цвѣта. КС. 1898. VII. 41.
Зага́рбати, -баю, -єш, гл. 1) Захватить, заграбить. Хмельницького в руки свої загарбали. Стор. II. 13. Чесні люде: своє оддали та чужого не загарбали. Стор. II. 13. 2) Закопать. Мене загарбають, як умру. Уман. у.
Канастас, -су, м. Иконостасъ. І на канастасі святі, і скрізь по стінах святі. Стор. І. 148. Канастас новенький, церква веселенька. О. 1862. IX. 64.
Ласий II, -а, -е. 1) Лакомый. Ласа потрава. Ном. На ласий шматочок найдеться куточок. Чуб. І. 261. 2)на що. Лакомый, охотникъ до чего. Всякий ласий на чужі ковбаси. Ном. № 4634. Ласий, як кіт на сало. Ном. № 5054. До грошей я не дуже ласий. Шевч. 156. Хто не звик правди поважати, той завше ласий панувати. Ном. № 1132. Найму собі цимбали, щоб ніженьки дримбали; найму ще собі Часа, бо робити не ласа. Чуб. V. 1155. Ум. ласенький. Мачуха дала на снідання дітям чогось ласенького. Ном. № 2041.
Наві́са, -си, ж. Свѣсившійся съ деревьевъ и пр. снѣгъ. Желех. Cм. наві́сочка.
Поетичність, -ности, ж. Поэтическія свойства, поэтическое. К. ХП. 23. Левиц. Пов. 268.  
Тичина, -ни, ж. = тичка. Чи не той то хміль, що коло тичини в'ється. АД. II. 18. На городі коло тину сохне на тичині хміль зелений. Шевч. 181. Ум. тичинка, тичи́нонька, тичиночка.
Хороше нар. Хорошо, красиво. Як душі не вложив, — так нарядив хороше. Ном. Там хороше, де нас нема. Ном. № 2052. Хороше вчили. Г. Барв. 421. Ум. хорошенько. Попереду Дорошенко веде своє військо славне запорозьке хорошенько. Н. п.
Цяцькуватий, -а, -е. О волѣ, конѣ: бѣлой масти съ коричневыми пятнами. Черн. у.
Нас спонсорують: