Витолочувати, -чую, -єш, сов. в. витолочити, -чу, -чиш, гл. Вытаптывать, вытоптать. Не дали мені й зібрать того ячменю, увесь витолочили. Всю траву витолочили гуляючи.
Заві́шуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. заві́ситися, -шуся, -сишся, гл. 1) Вѣшаться, повѣситься. Піду завішуся, нехай усі люде знають, як чумаки умірають. До осичини прийшов і завішався на осичині. 2) Завѣшиваться, завѣситься, увѣшиваться, увѣситься, обвѣшиваться, обвѣситься чѣмъ-либо.
Змулити Cм. змулювати.
Клін, кло́ну, м. = кльон.
Мо́ток, -тка, м. = міток. Як сестро, такій бути... чужі мітки одпрядаючи. Ум. мото́чок, мотошок. Мотошок ниток.
Печогладини, -дин, мн. Обычайподобный смотринамъ: къ жениху приходятъ родственники невѣсты; но при этомъ они дѣлаютъ видъ, что исправляютъ, гладять, мажутъ печь, за что и получаютъ угощеніе. Въ сопровождающихъ приходъ этотъ пѣсняхъ поется однако: «Прийшли ми печі гладати», а не гладити; вѣроятно гладати = глядати, въ такомъ случаѣ печогладини = печоглядини (Cм.), а глаженье печи явилось уже какъ слѣдствіе забвенія первоначальнаго значенія глагола глядати и приданія ему значенія гладити.
Підстерегти Cм. підстерігати.
Полежак, -ки, м. = полежай. Жак-полежак.
Пообвальковувати, -вую, -єш, гл. Облѣпить глиной (во множествѣ) Уже пообвальковували і хату й комору.
Топтанина, -ни, ж. Хожденіе взадъ и впередъ, бѣготня.
