Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сталька

Сталька, сталка, -ки, ж. Рядъ, полоса, прядь, низка. Батіг у чотирі сталки. Мнж. 192. У чотирі сталки (вірьовка). Грин. III. 344. Широколисте латаття вкрило воду листом в три сталки. Левиц. І. 63. Сталка намиста. О. 1862. VІІІ. 49.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 196.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАЛЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАЛЬКА"
Воєвода, -ди, м. Воевода. Да оддав мене мій батенько да за воєводу, у чужую сторононьку, далеко од роду. Н. п.
Дрімли́виці, -виць, ж. мн. Расположеніе къ дремотѣ, дремота. На мого сина дрімливиці, сонливиці і сплячки. Чуб. І. 112.
Є́мко нар. 1) Хватко. 2) Ловко, проворно, быстро, скоро. 3) є́мко ї́сти. Жадно ѣсть. Желех.
Зазу́ля, -лі, ж. = зозуля. Гал. Употребляется также какъ названіе коровы. Kolb. І. 65.жиді́вська. пт. удодъ. Вх. Пч. II. 15. Ум. зазу́ленька, зазу́лька.
Ложник, -ка, м. = ліжник. Гол. Од. 82.
Пригравання, -ня, с. Аккомпаниментъ.
Райдуга, -ги, ж. Радуга. Грин. III. 300. Райдуга воду бере на дощ. ХС. II. 88.
Рубляка, -ки, м. Ув. отъ ii. Рубель, руб.
Спасовець, -вця, м. Тотъ, кто производить потраву, пуская свой скотъ на чужое поле. Рк. Левиц.
Шпилечка, -ки, ж. Ум. отъ шпилька.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТАЛЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.