Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стародуб

Стародуб, -ба, м. Раст. Laserpitium latifolium L. Анн. 186.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 198.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАРОДУБ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАРОДУБ"
Гойдання, -ня, с. Качаніе, колыханіе.
Зубцьований, -а, -е. Имѣющій зубчатый орнамента.
Мига́ння, -ня, с. = мигавка.
Незлюбити, -блю́, -биш, гл. Невзлюбить.
Об'їхати Cм. об'їзджати.
Помшити, -мшу, -ши́ш, гл. ? Шовком шити, — щоб не помшити. Грин. III. 11.
Порожник, -ка, м. Мѣсто около дверей, гдѣ обыкновенно ставятъ метлу. Вх. Зн. 53.
Свекрівщина, -ни, ж. Имущество, оставшееся послѣ свекра. Зміев. у.
Урядницький, -а, -е. Чиновничій. Шейк.
Утроїти, -рою, -їш, гл. Утроить. Запорозці утроїли своє військо. Стор. МПр. 89.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТАРОДУБ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.