Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

супочивок
супочити
супроти
супротивець
супротивитися
супротивний
супротивник
супротивниця
супруга
супружник
супрутній
супряга
супрягач
супрягачка
супряжич
супряжник
супшен
суп'ятитися
сурганити
сурганитися
сурдут
суреля
суремка
суржик
суріпиця
сурма
сурмач
сурмити
сурмовий
суровий
суропиця
сусак
сусел
сусід
сусіда
сусідин
сусідитися
сусідка
сусідній
сусідонька
сусідство
сусідський
сусідчин
сусік
сусіль!
сусічниця
суслик
суспиця
суспіль
суспільний
суспільність
сустав
сустанція
сутана
сутемний
сутемрява
сутемрявий
сутеніти
сутий
сутихти
сутісок
сутки 1
сутки 2
сутковий
суто
сутозлотий
сутозолотий
суточки
сутугуватий
сутужний
сутужно
сутяжно
сухарець
сухарик
сухарина
сухарниця
сухарчик
сухарь
сухендувати
сухий
сухівря
сухітка
сухітник
сухішати
сухо
суховень
суховерх
суховерхий
суховершки
суховеря
суховила
суховій 2
суховітриця
суходіл
суходілля
суходревник
сухоземля
сухозлітка
сухозлотий
сухозлотиця
сухоліс
сухоліття
сухомельщина
сухопарний
сухоперка
сухоперки
сухоперний
сухоребрий
сухоребрик
сухоребриця
сухорлявець
сухорлявий
сухорлявість
сухорогий
сухорукий
сухостій
сухота
сухуватий
суціга
суцільний
Бізувати, -вую, -єш, гл. 1) Ручаться, утверждать. Желех. 2) Быть въ состояніи. Багато їх маєш, мабуть, — та не бізуєш годувати. Федьк. 3) — дарабою. Управлять плотомъ. Желех.
Запра́вди, запра́вжки, нар. Въ самомъ дѣлѣ, дѣйствительно.  
Зоставити Cм. зоставляти.
Канастас, -су, м. Иконостасъ. І на канастасі святі, і скрізь по стінах святі. Стор. І. 148. Канастас новенький, церква веселенька. О. 1862. IX. 64.
Ло́два, -ви, ж. Доска. Спит на голих лодвах. Вх. Зн. 33. Ослін, зроблений з лодвів. Шух. І. 97, 95.
Обороняти, -ня́ю, -єш, сов. в. оборонити, -ню́, -ниш, гл. Защищать, защитить. Він од вовків оборонить. Чуб. Оборони мене й мою матінку од лютого ворога. Стор. І. 77. Як би оддала дочку заміж, то й мала б, хто вас обороняв би. Котл. Н. П. 367.
Позмітати, -та́ю, -єш, гл. Сместь (во множествѣ).
Притяжа, -жі, ж. Жердь, привязывающаяся сзади стельваги для пристяжныхъ лошадей. Могил. у.
Рінявий, ріняний, -а, -е. Усыпанный крупнымъ пескомъ, гравіемь. Річечка рінява. Гол. II. 554.
Хвалення, -ня, с. Хваленіе. Господу воздам хвалення щире. К. Іов. 78.
Нас спонсорують: