Вохкий, -а, -е. Сырой, влажный. Буде (хата) вохка зімою й весною.
Гагакати, -каю, -єш, гл. Вскрикивать, громко говорить. Піп у церкві гагакав, гагакав, аж піт його проняв.
Жа́лість, -лости, ж. 1) Состраданіе, жалость. В їх нема ні трохи жалости. 2) Грусть, тоска. Куди піду, повернуся, не маю радости, тільки в очах завше сльози, а в серці жалости. Твоя мила лежить дома із жалости хора. Ум. жалостонька.
Завагітні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Забеременѣть. От вона вже як завагітніла, що от-от родини будуть...
Зачмутува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Начать ласкаться? Зачмутувала кумася коло свого Івася.
Лля́ти, ллю, ллєш, гл. Лить. Нащо в кирницю воду лляти, коли вона і так повна? кулі лля́ти. Врать; бояться. Кулі ллє.
Позабовтуватися, -туємося, -єтеся, гл. Позабовтувалися, по росі ходивши.
Пообдирати, -ра́ю, -єш, гл. Ободрать (во множествѣ).
Рями, -рям, ж. Складки, сборки.
Слюсарство, -ва, с.
1) Слесарство.
2) = мосяжництво.