Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

супочивок
супочити
супроти
супротивець
супротивитися
супротивний
супротивник
супротивниця
супруга
супружник
супрутній
супряга
супрягач
супрягачка
супряжич
супряжник
супшен
суп'ятитися
сурганити
сурганитися
сурдут
суреля
суремка
суржик
суріпиця
сурма
сурмач
сурмити
сурмовий
суровий
суропиця
сусак
сусел
сусід
сусіда
сусідин
сусідитися
сусідка
сусідній
сусідонька
сусідство
сусідський
сусідчин
сусік
сусіль!
сусічниця
суслик
суспиця
суспіль
суспільний
суспільність
сустав
сустанція
сутана
сутемний
сутемрява
сутемрявий
сутеніти
сутий
сутихти
сутісок
сутки 1
сутки 2
сутковий
суто
сутозлотий
сутозолотий
суточки
сутугуватий
сутужний
сутужно
сутяжно
сухарець
сухарик
сухарина
сухарниця
сухарчик
сухарь
сухендувати
сухий
сухівря
сухітка
сухітник
сухішати
сухо
суховень
суховерх
суховерхий
суховершки
суховеря
суховила
суховій 2
суховітриця
суходіл
суходілля
суходревник
сухоземля
сухозлітка
сухозлотий
сухозлотиця
сухоліс
сухоліття
сухомельщина
сухопарний
сухоперка
сухоперки
сухоперний
сухоребрий
сухоребрик
сухоребриця
сухорлявець
сухорлявий
сухорлявість
сухорогий
сухорукий
сухостій
сухота
сухуватий
суціга
суцільний
Вартарка, -ки и вартарня, -ні, ж. Сторожка, будка для сторожа или часового. Желех. Вх. Зн. 5.
Горо́бчик, -ка, м. 1) Ум. отъ горобець. 2) Родъ дѣтской игры. Ив. 65.
Гуркоті́й, -тія́, м. Стучащій, неспокойный человѣкъ. Рк. Левиц.
Земля́цтво, -ва, с. соб. Земляки.
Зітну́ти, -тну, -не́ш, гл. = стяти. Як дерево зітнуть, кожний тріски збірає. Ном. № 1249.
Кодільничий, -чого, м. Тянущій канатъ при вытягиваніи невода. Желех.
Притужити 1, -жу, -жиш, гл. Народное вѣрованіе: чрезмѣрной печалью вызвать появленіе покойника. А чи я ж не тужив за нею мовчки, хоч не плакав слізьми? адже ж не притужив! Левиц. І. 116.
Прозирати, -ра́ю, -єш, сов. в. прозирну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Прозирать, прозрѣть, проникать, проникнуть зрѣніемъ. Ти у небо прозираєш і в землю глибоко. К. Досв. 78. Ледві-ледві опівночі серцем прозираю. Шевч. 263. Хто ж із них прозирнув глибше в історичню правду? К. ХП. 40.
Токма 1, -ми, ж. 1) Окончаніе, рѣшеніе, условіе, соглашеніе. Коб була яка токма, чи то я, чи він буде за соцького. Н. Вол. у. Уже пижму зробили. Камен. у. Зроби вже яку токму з чоловіком. Н. Вол. у. Чи уже є у їх яка токма, чи й досі нема? Н. Вол. у.
Хорунжівна, -ни, ж. Дочь хорунжаго. На ярмарку бачив він хорунжівну Олену. Кв.
Нас спонсорують: