Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скошувати
скошуватися
скра
скраголь
скрадатися
скракник
скраколь
скрамниця
скрашати
скраю
скребачка
скребло
скребнути
скребтати
скребтатися
скребти
скребтися
скрегіт
скреготання
скреготати
скреготня
скрекіт
скрекотання
скрекотати
скрекотуха
скрепеник
скрепенити
скрепитися
скрепиця
скресити
скреснути
скрибачка
скрива
скривало
скривати
скриватися
скривдити
скривити
скривитися
скривіти
скриволіти
скригиндзати
скригулець
скрижівка
скрикнути
скрикувати
скрильник
скримцювати
скринечка
скринник
скринчина
скринька
скриня
скрип! I
скрип II
скрипак
скрипаль
скрипарь
скрипати
скрипиця
скрипіти
скрипічник
скрипка
скрипливий
скрипник
скрипнути
скрипотіти
скрипула
скрипунь
скрипучий
скрити
скритикувати
скритися
скритка
скрито
скричати
скричатися
скришити
скрівавити
скрізь
скріпляти
скровавити
скройка
скромадити
скромадитися
скромадіння
скропити
скроплювати
скруг
скруглити
скругляти
скружки
скружляти
скрупілий
скрут
скрута
скрутель
скрутень
скрутити
скрутій
скрутіль
скрутний
скрутно
скрутнути
скруток
скруха
скручування
скручувати
скручуватися
скрушити
скрушки
скрушувати
скрушуватися
скряботушка
скуб
скубанка
скубати
скубень
скубка
скубнути
Дали́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Отдаляться.
Дирзи́на, -ни, ж. Одинъ экземпляръ Раст. дирзи. Ум. Дирзи́нка. дирзи́нонька.
Карус, -са, м. Осока, Carex hirta.
Лелі́тка, -ки, ж. 1) Металлическая блестка, пришиваемая на одеждѣ, церковн. облаченіи и пр. Камен. у. 2) мн. Головное украшеніе гуцулокъ: мелкія бляшечки вокругъ головы. Гол. Од. 73. Ум. леліточка. Ніхто не вгадає, що на гільцю сяє: золоті корхи верхи, срібні да леліточки. Рк. Макс. Употребляется какъ ласкательное слово: Ти ж моя леліточка!
Перепіратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. перепра́тися, -перу́ся, -решся, гл. Перестирываться, перестираться, перемываться, перемыться. Ото сорочка така, що через три дні перепірається і сама на тебе надівається. Грин. I. 100 — 101.
Почавчити, -чу, -чиш, гл. = почавити. Пачавчили ягоди. Борз. у.
Пупчик, -ка, м. 1) Ум. отъ пуп. 2) мн. Родъ узора въ вышивкѣ. Чуб. VII. 415. Kolb. І. 48.
Рострата, -ти, ж. Растрата. Добро покидати чужим людям, чужим дітям нп сміх, ни рострату. Шевч. 99.
Сліпий, -а, -е. 1) Слѣпой. Перебендя старий, сліпий. Шевч. 2) сліпі дзиґарі. Крытые часы. Подол. г. 3)замок = лавчастий замок. Шух. І. 93, 94. Ум. сліпенький, сліпесенький.
Хоріти, -рію, -єш, гл. = хворіти. АД. II. 120. Хорітимеш, болітимеш, смерти бажатимеш. Мет. 107.
Нас спонсорують: