Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скошувати
скошуватися
скра
скраголь
скрадатися
скракник
скраколь
скрамниця
скрашати
скраю
скребачка
скребло
скребнути
скребтати
скребтатися
скребти
скребтися
скрегіт
скреготання
скреготати
скреготня
скрекіт
скрекотання
скрекотати
скрекотуха
скрепеник
скрепенити
скрепитися
скрепиця
скресити
скреснути
скрибачка
скрива
скривало
скривати
скриватися
скривдити
скривити
скривитися
скривіти
скриволіти
скригиндзати
скригулець
скрижівка
скрикнути
скрикувати
скрильник
скримцювати
скринечка
скринник
скринчина
скринька
скриня
скрип! I
скрип II
скрипак
скрипаль
скрипарь
скрипати
скрипиця
скрипіти
скрипічник
скрипка
скрипливий
скрипник
скрипнути
скрипотіти
скрипула
скрипунь
скрипучий
скрити
скритикувати
скритися
скритка
скрито
скричати
скричатися
скришити
скрівавити
скрізь
скріпляти
скровавити
скройка
скромадити
скромадитися
скромадіння
скропити
скроплювати
скруг
скруглити
скругляти
скружки
скружляти
скрупілий
скрут
скрута
скрутель
скрутень
скрутити
скрутій
скрутіль
скрутний
скрутно
скрутнути
скруток
скруха
скручування
скручувати
скручуватися
скрушити
скрушки
скрушувати
скрушуватися
скряботушка
скуб
скубанка
скубати
скубень
скубка
скубнути
Баривка, -ки, ж. = барилка. Вх. Лем. 390. Ум. барилочка.
Бебех!, меж. Звукоподражаніе паденію или удару по чему-нибудь мягкому. От-от догнав... І бебех в могилу! Шевч.
Виборсатися, -саюся, -єшся, гл. Выпутаться, выбраться. У таке вскочив, що насилу виборсався. О. 1862. VI. 95.
Кордобан, -ну, м. = кордован. Желех.
Мета́льня, -ні, ж. = металь. Лебед. у. Залюбовск.
Найду́х, -ха, м. Найденышъ муж. пола. Вх. Зн. 39.
Несправа, -ви и несправка, -ки, ж. Неаккуратность, неисправность. За це мені малий клопіт, бо то, правду сказавши, його діло. Одколи загад був — і досі ще несправлені гроші. Ой, та попосиде він на вежі за свої несправки! Васильк. у.
Оглухти, -ну, -неш, гл. Оглохнуть. Всі оглухли, похилились. Шевч. Оглухли, не чують. Шевч. 210.
Пайдити, -дить, гл. безл. Везти, удаваться. Ном. № 375. Такому господареві пайдитиме у господарстві. Ном. № 13414. Жому не пайдить на коні, а на воли пайдить найбільш. Кіевск. у.
Понаплоджувати, -джую, -єш, гл. Наплодить (во множествѣ). Дітей понаплоджували, а годувати нічим. Васильк. у.
Нас спонсорують: