Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скарбона
скарбувати
скарбулитися
скарга
скаргуватися
скаржити
скаржитися
скарлючитися
скасування
скасувати
скасуватися
скат
скателичити
скатерка
скатертина
скатертонька
скатерть
скатертьовий
скатерчина
скатувати
скаучати
скахва
скацірувати
скаятися
сквапливий
сквапливо
сквапний
сквар
скварчати
сквересть
скверещати
скверний
сквернити
скверність
сквира
сквиритися
сквирк
скелистий
скельний
скеля
скеміти
скепання
скепати
скепка
скепкувати
скервавити
скергеля
скерувати
скиба
скибчастий
скивнути
скиг
скиглити
скигління
скидати
скидати 2
скидатися 1
скидатися 2
скидень
скидча
скидя
скиксувати
скимник
скинбеї
скиндяк
скиндячка
скинути
скипати
скипатися I
скипатися II
скипень
скипетро
скипець
скипити
скипіти
скипітися
скиргикати
скирготіти
скирта
скисати
скисліти
скиснути
скит
скитальник
скитальниця
скитання
скитатися
скитки
скитник
скитувати
скіглити
скік! I
скік II
скікавка
скіки
скікнути
скіко
скілька
скількість
скількісь
скількоро
скімлити
скін
скінчання
скінчення
скінчити
скінчитися
скіпа
скіпання
скіпати
скіпатися
скіпець
скіпка
скіплина
скіпщик
скіпщина
скіра
скіраний
скірен
скірня
Боркотун, -на, м. = буркотун.
Замалярува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Заняться живописью. 2) Заработать живописью.  
Заревти́, -ву́, -ве́ш, гл. 1) Заревѣть, издать ревъ. Лев заревів. Гліб. Арена звірем заревла. Шевч. 613. Ой заревло на порозі телятко. Чуб. V. 49. Пекельнеє свято по всій Україні сю ніч зареве. Шевч. 171. Море повстало і заревло. Мог. 91. Зашуміла вода й заревла. Левиц. Пов. 351. Заревла страшенна буря. Кв. II. 307. Заревли великі дзвони. Хата, 87. І знову ліри заревли. Шевч. 565. 2) Заревѣть, заплакать. Пройшла уже й Покрова, — заревла дівка як корова. Ном. № 492.
Нагусти́, -ду́, -де́ш, гл. Нагудѣть.
Підшивка, -ки, ж. 1) Подкладка. Н. Вол. у. Одежина суконна чорна з сірою підшивкою. Св. Л. 303. 2) Дратва, которой подшиваютъ подошвы.
Пробивач, -ча, м. Инструментъ для пробиванья дыръ въ желѣзѣ. Вх. Зн. 56.  
Радний II, -а, -е. , радній, -я, -є. Совѣтующій, подающій совѣтъ. Став тоді старий князь своїм радним слугам казати. ЗОЮР. І. 177.
Сторчака нар. Внизъ головой. Він як посковзнеться, то так сторчака туди й полетів.
Чудан, -на, м. Знахарь. Встрѣчено только въ пѣснѣ: Пішла баба до чудана, одчудив він — очуняла. Чуб. V. 1164.
Щипанка, -ки, ж. Особый родъ мережок.
Нас спонсорують: