Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скарбона
скарбувати
скарбулитися
скарга
скаргуватися
скаржити
скаржитися
скарлючитися
скасування
скасувати
скасуватися
скат
скателичити
скатерка
скатертина
скатертонька
скатерть
скатертьовий
скатерчина
скатувати
скаучати
скахва
скацірувати
скаятися
сквапливий
сквапливо
сквапний
сквар
скварчати
сквересть
скверещати
скверний
сквернити
скверність
сквира
сквиритися
сквирк
скелистий
скельний
скеля
скеміти
скепання
скепати
скепка
скепкувати
скервавити
скергеля
скерувати
скиба
скибчастий
скивнути
скиг
скиглити
скигління
скидати
скидати 2
скидатися 1
скидатися 2
скидень
скидча
скидя
скиксувати
скимник
скинбеї
скиндяк
скиндячка
скинути
скипати
скипатися I
скипатися II
скипень
скипетро
скипець
скипити
скипіти
скипітися
скиргикати
скирготіти
скирта
скисати
скисліти
скиснути
скит
скитальник
скитальниця
скитання
скитатися
скитки
скитник
скитувати
скіглити
скік! I
скік II
скікавка
скіки
скікнути
скіко
скілька
скількість
скількісь
скількоро
скімлити
скін
скінчання
скінчення
скінчити
скінчитися
скіпа
скіпання
скіпати
скіпатися
скіпець
скіпка
скіплина
скіпщик
скіпщина
скіра
скіраний
скірен
скірня
Виторопень, -пня, м. 1) Оторопѣлый, растерянный. ви́торопні ловити. Воронь ловить, глазѣть. Зміевск. у. дивитись виторопнем. Смотрѣть растерянно. 2) Пучеглазый.
Дійна́рка, -ки, ж. Загорода, гдѣ доятъ коровъ, овецъ, козъ. Вх. Зн. 15.
Зажу́рювати, -рюю, -єш, сов. в. зажури́ти, -рю́, -риш, гл. Опечаливать, опечалить. Зажурив того Івана. Рудч. Ск. II. 120.
Заплазува́ти, -зу́ю, -єш, гл. 1) Начать ползать, заползать. 2) Запачкать ползая.
Панство, -ва, с. 1) Государство, царство. Хто мені тоє яблучко вирве, тому я половину панства оддам. ЗОЮР. II. 24. 2) Владѣніе. Еней збудує сильне царство і заведе своє там панство. Котл. Ен. І. 13. 3) Дворянское званіе. За такі гроші... тоді в Київі панство можна було купить. Сим. 230. 4) Барство. Вже звісна дівчача натура, хоть у панстві, хоть у мужицтві. Кв. Потурчився, побусурманився для панства великого. АД. І. 208. 5) соб. Баре; господа. Тут де не взялись генерали, сенатори, панства усякого поназбігалось. Рудч. Ск. II. 10. Ум. панствечко. Я твоє царствечко да конем витопчу, я твоє панствечко да мечем висічу. Чуб. III. 270.
Пір'я, -р'я, с. 1) соб. Перья. Як павине пір'я на спід потоне. Макс. 2) Плавники рыбы. Драг. 1. Ум. пір'ячко.
Проїдати, -да́ю, -єш, сов. в. проїсти, -їм, -їси, гл. 1) Проѣдать, проѣсть, издержать на пищу. Протратив там маєток свій.... Як ж проїв усе, настала голоднеча велика в землі тій. Єв. Л. XV. 13, 14. 2) Проѣдать, проѣсть, прогрызть дыру. Проїв дірку у бичка, з середини все виїв. Рудч. Ск. II. 7. Протирать, протереть. Сирая сириця до жовтої кости тіло козацьке проїдала. АД. І. 94. 3) Только сов. в. Заѣсть, загрызть кого преслѣдованіями. Там старша невістка проїла менчу: доти їла, поки таки свекор ту бідну вигнав. Пирят. у.
Рожин, -на, -не. Принадлежащій розѣ, мальвѣ. Чуб. III. 100.
Розбризкувати, -кую, -єш, сов. в. розбризкати, -каю, -єш, гл. Разбрызгивать, разбрызгать.
Частонить, -ті, ж. Родъ рыболовнаго сака изъ густой сѣти. Вх. Пч. II. 23.
Нас спонсорують: