Боїще, -ща, с.
1) Битва, бой. Хоч і не одіб'єшся вже, так боїщем навтішаєшся. Івась кидає свої боїща та руйнування.
2) Мѣсто битвы. Пішли ся брати ( = битися) на олов'яне боїще. Или здѣсь просто = тік? Cм. боїсько.
Бунт Ii, -ту, м. Бунтъ, возмущеніе, мятежъ. бунт зривати. Бунтоваться. Звели нам під москаля тікати, або звели нам з ляхами великий бунт зривати.
Їднак нар. = однак. Я їднак приїхав.
Мня́тка, -ки, ж. Ум. отъ м'я́та.
Налихосло́вити, -влю, -виш, гл. Насквернословить, набранить.
Плетениця, -ці, ж.
1) Плетенка.
2) Особаго рода фигуры при игрѣ въ шума. Ой нумо, нумо у шума гуляти, шума заплітати! Заплетем плетеницю.
Половик, -ка, м. Порода ястреба. Гу! га! Половик! злапав курку за їзик.
Сновида, -ди, об. Лунатикъ.
Стояти, стою́, -їш, гл.
1) Стоять. Під тією калиною стоїть козак з дівчиною. Мороз не велик, та стоять не велить.
2) Стоять станомъ, лагеремъ. По одну сторону на заход-сонця стояли жовніри, а против сонця стояли запорожці. По тім боці на толоці, там цигане стояли.
3) Ожидать, подождать, стоять. Стій, милий, не вмірай.
4) — за чим. Дорожить чѣмъ. Я за волами не стою, — беріть їх.
5) — за що. Считаться чѣмъ, быть чѣмъ, составлять что. В мене те стоїть за лихо пекуче, що мені слова промовити не вільно.
6) — за ко́го. Стоять за кого, поддерживать, держать сторону кого.
7) Быть, находиться. Моє серце в сльозах стоїть.
8) — над гробом. Одной ногой въ гробу стоять. Я над гробом стою, брехати не хочу.
Троєчко числ., Ум. отъ тройко.