Вести, веду, -деш, гл.
1) Вести. Взяла коня за гнуздечку, веде коня у стадницю. Ти вів народ свій, як отару, жезлом Моисея та Арона.
2) — голос. Пѣть, тянуть голосомъ. Лугом іду, голос веду — луже, розвившіся! Як же він високо веде.
3) — мову. Разговаривать, вести рѣчь. Вони тоді саме вели про його мову між собою.
4) — нитку. Выводить нитку.
5) — перед. Предводительствовать, командовать: быть впереди, во главѣ. Господарює Хвесиха, у всьому перед веде, а Хвесько слуха її й поважа. На вечорницях.... у колядці, ніхто як я перед вела.
6) — порядок. Распоряжаться. Тобі, мати, порядок вести.
7) — танок. Cм. танок.
Виминати Ii, -на́ю, -єш, гл. Перегонять, обгонять.
Гони́ця, -ці, ж. 1) Корова во время течки. 2) Сладострастная женщина.
Дотопля́тися, -ля́юся, -єшся, гл. = дотоплюватися.
Зага́льність, -ности, ж. Все вообще; всеобщность; совокупность.
Окріп'я, -п'я, с. = окріп, 2. На Прокіп'я рвуть окріп'я.
Перелад, -ду, м. Въ выраж. нема ні ладу, ні переладу. Нѣтъ совершенно никакого порядка.
Прогнівити, -ся. Cм. прогнівляти, -ся.
Розігріватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. розігрітися, -ріюся, -єшся, гл. Разогрѣваться, разогрѣться, нагрѣться, отогрѣться. Як розігрілось, зашипіло, запарилось, заклекотіло.
Шапран, -ну, м. Шафранъ, Crocus sativus. Печеного поросяти, куриці з перцем та шапрану уживати.