Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скарбона
скарбувати
скарбулитися
скарга
скаргуватися
скаржити
скаржитися
скарлючитися
скасування
скасувати
скасуватися
скат
скателичити
скатерка
скатертина
скатертонька
скатерть
скатертьовий
скатерчина
скатувати
скаучати
скахва
скацірувати
скаятися
сквапливий
сквапливо
сквапний
сквар
скварчати
сквересть
скверещати
скверний
сквернити
скверність
сквира
сквиритися
сквирк
скелистий
скельний
скеля
скеміти
скепання
скепати
скепка
скепкувати
скервавити
скергеля
скерувати
скиба
скибчастий
скивнути
скиг
скиглити
скигління
скидати
скидати 2
скидатися 1
скидатися 2
скидень
скидча
скидя
скиксувати
скимник
скинбеї
скиндяк
скиндячка
скинути
скипати
скипатися I
скипатися II
скипень
скипетро
скипець
скипити
скипіти
скипітися
скиргикати
скирготіти
скирта
скисати
скисліти
скиснути
скит
скитальник
скитальниця
скитання
скитатися
скитки
скитник
скитувати
скіглити
скік! I
скік II
скікавка
скіки
скікнути
скіко
скілька
скількість
скількісь
скількоро
скімлити
скін
скінчання
скінчення
скінчити
скінчитися
скіпа
скіпання
скіпати
скіпатися
скіпець
скіпка
скіплина
скіпщик
скіпщина
скіра
скіраний
скірен
скірня
Баляндрасник, -ка, м. Балагуръ. Що за баляндрасник отсей прудиус! — каже сміючись Сомко. — Мабуть у вас у Січі тілько й роботи, що потішать один одного вигадками. К. ЧР. 128.
Білоусий и пр. = біловусий и пр.
Галон, -на, м. Галунъ, позументъ. Золотії галони, а срібнії запони. Н. п.
Напако́вувати, -ко́вую, -єш, сов. в. напакува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Накладывать, наложить, напаковывать, напаковать, набивать, набить. Всячини напакували: і курей, і гусей — все печених, — і печене порося начинене, і масла, і всього, всього. Св. Л. 9. Напакували цілу можу хлібом та паляницями, таранню, чехонню та всякими харчами. Г. Барв. 145. А положи нам, Остапе, спасибі тобі, дров у грубу! — Напакую, напакую! — сказав увічливо Остап. Г. Барв. 24.
Оправдовуватися, -вуюся, -єшся и оправдуватися, -ду́юся, -єшся, сов. в. оправди́тися, -джуся, -дишся, гл. Оправдываться, оправдаться. Хто ся оправдує (а зовсім винний), того як гору вздув. Ном. № 7429. Циган оправдився. Мнж. 115. Оправдалась премудрість од дітей своїх усіх. Єв. Л. VII. 35.
Папай, -пая, м. Человѣкъ, чавкающій губами. Мнж. 188.
Під 1, по́ду, м. 1) Низъ, низменное мѣсто, западина. Херс. Полт. Перепелиця сіла на, поду. Харьк. 2) Основаніе, мѣсто для основанія чего либо, напр. стога, печи и пр. Вас. 180. Поди під стіжки. Левиц. КС. 4. 3) Возвышеніе, подмостки, напр. возвышеніе въ мельницѣ, гдѣ находятся жернова. Мик. 481. Часто во мн. ч. У клуні пшениця на подах була. Зміев. у. 4) Неподвижное основаніе вѣтряной мельницы. 5) = горище. Kolb. І. 57. Ум. підок.
Сливити, -влю, -виш, гл.сливки. Разрисовывать писанки. МУЕ. III. 42.
Снуровиці, -ць, ж. = шнуровиці. Гол. Од. 23.
Утрястися, -суся, -сешся, гл. Убраться, убѣжать. Вони як чкурнули, — утряслись! А він подививсь тільки вслід, та й з тим і вернувсь. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Нас спонсорують: