Зазнава́тися, -наю́ся, -є́шся, сов. в. зазна́тися, -на́юся, -єшся, гл. 1) Знакомиться, познакомиться. Їздить, та вже з такими кралями та царями зазнається. З купцями всякими зазнався в своїй і дальній стороні. 2) Сходиться, сойтись, стать въ близкія любовныя отношенія. Одколи зазнався з нею мій Яків, — ні до чого опав парубок. Пішов би я до иншої, — зазнався з тобою. Перше дали нам зазнаться, тепер розлучили.
Заклина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. заклясти́, -клену́, -не́ш, гл. Заклинать, заклясть, проклинать, проклясть. Заклинаю тебе Богом, не муч мене. Заклинаю тя іменем Божим. Десь ти мене, моя мати, в барвінку купала, купаючи заклинала, щоб долі не мала. Заклинала вона гроші ті... ось як.
Захлыстувати, -тую, -ешъ, гл. Захлебывать Сватання горілкою захлистувать.
Лавиця, -ці, ж. 1) = лава і. Я його кладу на полицю, а він паде на лавицю. Въ гуцульской стаї служитъ постелью. У гончаровъ къ ней прикрѣпленъ гончарный кругъ, на ней лежить глина, стоять жо́рна и пр. 2) лавиця сенаторська. Сената, собраніе сената. Кати сидять на лавицях в сенаті. 3) Подставки для веретінника. Ум. лавичка. Усядь, брате, на лавичку, сьорбай добру наливочку.
Морави́ця, -ці, ж. = мурави́ця 2. І ну щипать лиця. Нащипала... на лицях аж синці знати, наче моровиця повиступала.
Напува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. напоїти, -пою, -їш, гл. 1) Поить, напаивать, напоить. Напувала нас солодкими медами. Возик коня напував. Напій, напій, чорнявая, сірії , воли! 2) Пропитывать, пропитать что-либо жидкостью. Я вже ремінь добре напував дьогтем.
Півтораста числ. Полтораста. А й у тому суденці півтораста молодців.
Ратушний, -а, -е. 1) Относящійся къ ратушѣ.
2) Членъ городскаго или сельскаго управленія.
Скіглити, -глю, -лиш, гл. = скиглити.
Смиренниця, -ці, ж. Скромница.