Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скарбона
скарбувати
скарбулитися
скарга
скаргуватися
скаржити
скаржитися
скарлючитися
скасування
скасувати
скасуватися
скат
скателичити
скатерка
скатертина
скатертонька
скатерть
скатертьовий
скатерчина
скатувати
скаучати
скахва
скацірувати
скаятися
сквапливий
сквапливо
сквапний
сквар
скварчати
сквересть
скверещати
скверний
сквернити
скверність
сквира
сквиритися
сквирк
скелистий
скельний
скеля
скеміти
скепання
скепати
скепка
скепкувати
скервавити
скергеля
скерувати
скиба
скибчастий
скивнути
скиг
скиглити
скигління
скидати
скидати 2
скидатися 1
скидатися 2
скидень
скидча
скидя
скиксувати
скимник
скинбеї
скиндяк
скиндячка
скинути
скипати
скипатися I
скипатися II
скипень
скипетро
скипець
скипити
скипіти
скипітися
скиргикати
скирготіти
скирта
скисати
скисліти
скиснути
скит
скитальник
скитальниця
скитання
скитатися
скитки
скитник
скитувати
скіглити
скік! I
скік II
скікавка
скіки
скікнути
скіко
скілька
скількість
скількісь
скількоро
скімлити
скін
скінчання
скінчення
скінчити
скінчитися
скіпа
скіпання
скіпати
скіпатися
скіпець
скіпка
скіплина
скіпщик
скіпщина
скіра
скіраний
скірен
скірня
Ага́ I, меж. А! Вотъ какъ! А что! Ага, попались. Рудч. Ск. І. 119.
Весілля, -ля, с. Свадьба. Дай, Боже, знати, з ким весілля грати. Ном. № 262. Загоїться, поки весілля скоїться. Посл. відбути, відгуляти весілля. Сыграть, отпраздновать свадьбу. весіллям называются и вообще всѣ участники свадьбы: весілля йде до молодої. О. 1862. IV. 30. Ум. весіленько, весіллячко. Вінець сплете дівчинонька та на весіленько. Млак. 93. Яке ж твоє весіллячко смутне-невеселе. Г. Барв. 208.
Зіхо́дити, -джу, -диш, сов. в. зійти, -йду, -деш, гл. 1) Сходить, сойти, нисходить, низойти. Зійди з хреста, утіш мене єдину. Чуб. III. 17. Захотілось води напиться, — от вун і зійшов униз. Рудч. Ск. II. 107. Дрібен дощик зійде. Чуб. V. 144. Зійшов голос із небес вв. М. І. 11. 2) Уходить, уйти. Після обід ми з Катрею зараз зійшли з хати. МВ. ІІ. 111. Піде на тік, щоб з очей зійти. Св. Л. 158. Як же мені зійти з сього села? Г. Барв. 394. У чужу землю десь зійшли (запорожці). Мнж. 133. 3) Расходоваться, израсходоваться, выйти. Зійшов увесь хліб, уся страва. Черк. у. 4) Попадать, попасть, выйти. А щоб ти на добрий путь не зійшов! Ном. № 3693. 5) О водѣ: спадать, спасть. Вода зійшла, колеса стали. Гліб. 6) Всходить, взойти. Рада б зірка зійти, — чорна хмара наступає. Мет. 81. Зійди на могилу та не тужи дуже. Мет. 92. Ой зійду ж я, зійду на гору крутую. Мет. 59. Зійде твоя пшениченька густо. Мет. 28. 7)на чий розум. Поступать какъ кто. Я на твій розум не зійду. Н. Вол. у. Зійшов на дитячий розум. Н. Вол. у. 8)на що. Обратиться во что. І ми колись були добрі, а ось же довелось зійти на ледащо. МВ. І. 71. Тепер який багатир, а питиме горілку — зійде на ка-зна-що. Н. Вол. у.
Зохматися, -маюся, -єшся, гл. Пожелать. Мати собі міркувала, що як пійде на розглядини, що й своє, мовляв, тягло, і велика ікона від покійної жінки дітям зосталась, то я й зохмаюсь (заміж). Г. Барв. 231. Почула, що чоловік до свата збірається, та й собі зохмалась туди ж іти.
Насва́тувати, -тую, -єш, сов. в. насватати, -таю, -єш, гл. Высватывать, высватать. Насватав батька свого лисого, от і сиди тепер з гарбузом.
Нассятися, -ссуся, -ссе́шся, гл. Насосаться вдоволь. Іде комар із своїм військом... «Ей, Іване Голику, дай моєму війську крові напиться!»... Він зараз сорочку з себе... Комарі нассались і полетіли. ЗОЮР. II. О2.
Підкласти Cм. підкладати.
Поверхник, -ка, м. Верхній жерновъ въ ручной мельницѣ. Шух. І. 103, 146.  
Порозчинювати, -нюю, -єш, гл. = порозчиняти.
Чурувати, -ру́ю, -єш, гл. Быть чурою. Ти всюди був мені слугою вірним, — як братнє серце, чурою прихильним, — тепер не будеш більше чурувати, а з нами брат за брата пробувати. К. Бай. 29.
Нас спонсорують: