Божкородіти, -джу, -диш, гл. Фокусничать.
Вабно нар. Привлекательно, прелестно.
Вибрик, -ку, м.
1) Скачокъ, прыжокъ (о животныхъ). ви́бриком. Въ припрыжку, отбрасывая заднія ноги. Як підемо було вибриком на гору.
2) Капризная выходка.
Гайно нар. Мѣшкотно, медленно.
Додзьо́бати Cм. Додзьобувати.
Дрі́бни́й, -а́, -е́. усѣч. форма: дрібен. 1) Мелкій, дробный, небольшой, маленькій. Дрібні речі у кошик поклала. А я ж тую дрібну ряску зберу у запаску. Заганяла дрібні пташки до бору. Сію конопельки дрібні зелененькі. Шкода як умре, бо дрібні діти має. 2) Мелкоузорчатый. Вийди, вийди, дівчинонько, під вербу густую, нехай же я подивлюся на плахту дрібную. 3) Густой, частый. Дрібен дощик іде. За дрібними слізоньками світоньку не бачу. Когда говорится о слезахъ, существительное часто опускается. Дрібними вмився. Покотились дрібненькі з очей. дрібни́й лист. Мелко и густо исписанное письмо. Ум. дрібне́нький, дрібне́сенький, дрібню́ній. Та й знов мережать захожусь дрібненьку книжечку. Листячко дрібнесеньке. Дрібнюні, як пшоно, червоні квіточки.
Коновал, -ла, м. Коновалъ. Сюди шевці й кравці, шаповали й коновали. Такий коновал, що через шкуру бачить.
Напа́дкуватий, -а, -е. Придирчивый, привязчивый.
Нидіти, -дію, -єш, гл. Прозябать, изнывать, скучать. Та ти пішов би між хлопці, погрався б! Чого нидієш у хаті? Нидієте, а не живете.
Пригасати, -са́ю, -єш, сов. в. пригаснути, -сну, -неш, гл. Притухать, притухнуть, пригаснуть.