Бичуватися, -чуюся, -єшся, гл.
1) = бичувати 1. Ми раз у раз бичуємось, їдучи на цю гору.
2) Быть тащиму на бичевѣ, идти на бичевѣ. Кілько берлинок і дубів з кавунами бичувалося по Дніпру.
Вільха, -хи, ж. Ольха. Betula almus. Сіла, пала галка на зеленій вільсі: не хилися, вільхо, бо й так мені гірко. Ум. вільшка.
Доп'ясти́, -ся. Cм. допинати, -ся.
Зави́сти Cм. зависати.
Імжити, імжу, -жиш, гл. = мжити. Ой у саду дрібен дощик імжить. Ой на горі сніжок імжить.
Наре́чений, -а, -е. Нареченный. Робимо вкупі, молотимо і в гаях рубаємо з нареченим тестем. Вийди, мати, з хати, познавати дитяти: вчора було наречене, а тепер повінчане. наречена. Невѣста. наречений. Женихъ. А ось і моя наречена! сказав Сомко, обернувшись до Лесі.
Поздувати, -ва́ю, -єш, гл. Сдуть (во множествѣ). Будем дути так, щоб всі гори і ліса поздувать, щоб скрізь рівно було.
Помружити, -жу, -жиш, гл. Пожмурить нѣкоторое время глаза.
Потоптом нар. Топча. Стоптали кіньми над Горинню чату і потоптом ідуть по всій Волині. Як одкрив ворота, то чужоземці ввалились у Києв да й пішли потоптом.
Поштрикати, -ка́ю, -єш, гл. Поколоть, понырять; исколоть.