Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ступанка
ступарь
ступатень
ступати
ступачок
ступеник
ступити I
ступити II
ступиця
ступійка
ступінь
ступір
ступіти
ступка
ступляй
ступляти
ступний
ступник
ступований
ступом
ступчастий
ступчики
ступ'яй
стурбувати
стурбуватися
стусан
стусати
стусень
стуснути
стусонути
стусувати
стухати
стьобати
стьобонути
стьожина
стьожка
стьон
стьонжка
стьонжкаха
стяблечко
стябло
стяг
стяга
стягати
стягатися
стягач
стягель
стягнути
стягнутися
стяговитий
стяголь
стягти
стягувати
стяжечка
стяжка
стямитися
стяти
субітка
субіткове
субітник
субітній
субіч
субота
суботішній
сувати
суватися
суверделити
сувертень
суверток
сувій
сувора
суворий
суворливий
суга
сугак
сугаковий
сугловок
суговора
суголов
суголовок
суголов'я
сугорб
сугроба
суд
судак
судачина
судачок
суддівна
суддя
судебник
судейський
суденечко
судець
суджений
судина
судинє
судитель
судити
судити 2
судитися
судиція
судище
судкувати
судний 1
судний 2
судник
судниця
судничє
судничок
судній
судно
судно 2
судня
судовий
судовик
судовне
судома
судомити
судомірка
судорга
Десятолі́тній, -я, -є. Десятилѣтній. Збагатилось (козацтво) за десятолітню війну з ляхами. К. ЧР. 4.
Заскварча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = зашкварчати. ЗОЮР. II. 18.
Захворі́ти, -рі́ю, -єш, гл. Захворать. Мнж. 28, 131. Чуб. V. 482.
Костельник, -ка, м. Католикъ. Постельники свою погибель чують. К. НС. 38.
Перевідник, -ка, м. 1) Расточитель. Адес — пес, Пересип — злодій, Куяльник — перевідник. Ном. № 748. 2) Человѣкъ смѣшанной породы, помѣсь. Шух. І. 55.
Приспівувати, -вую, -єш, сов. в. приспіва́ти, -ва́ю, -єш, гл. 1) Припѣвать, припѣть. Котл. Н. П. 391. Теща дитя колихала і дитині приспівам: «люлю, люлю, татарчатко!» АД. І. 288. Нехай лишень сядуть за стіл, уже не я буду, щоб не приспівала йому: «Старший боярин як болван.» Кв. А вона сама грає і приспівує. Рудч. Ск. і. 160. приспівувати парубка дівчині. Называть ихъ имена вмѣстѣ въ пѣснѣ. МУЕ. III. 11, 12. 2) Упустить, утратить изъ за пѣнія. Да ти, дівко, свою долю у п'ятінку приспівала и т. д. (Чуб. V. 602),Cм. приснідати.
Проїздити, -джу́, -ди́ш, сов. в. проїхати, -їду, -деш, гл. Проѣзжать, ѣхать, проѣхать. Усюде, де не проїздив Кобза, народ ворушився. Стор. МПр. 51. Проїхали поле, проїхали друге. Чуб. V. 226.
Сідло 2, -ла, с. Сѣдло. Кінь знає, як му сідло долігає. Ном. № 2358. Ум. сіделко, сідельце, сіделечко. АД. І. 10. Грин. III. 175.
Трясявина, -ни, ж. = трясовина. Н. Вол. у.
Укупитися Cм. укуплятися.
Нас спонсорують: