Завива́йло, завива́ло, -ла, с. 1) Бѣлая намітка или вообще кисея, которой повязываютъ новобрачную поверхъ очі́пка. Ой білеє завивайло да вічнеє покривайло. 2) Чалма. Сам на чердак виступав, турецьким білим завивалом махав. Ум. завива́йлечко.
Згорба́тіти, -тію, -єш, гл. Сдѣлаться горбатымъ.
Леп, -пу, м. Нечистота на тѣлѣ, потная грязь. Лепу на руках багато.
Ме́рчик, -ка, м. Маленькій покойникъ, трупикъ.
Міздро́, -ра, с. и міздря́, -рі, ж. Мездра.
Муркота́ти, -кочу́, -чеш и муркотіти, -кочу, -тиш, гл. Мурлыкать. Бач, як кіт муркотить.
Надгро́бок, -бка, м. = нагробок. Вистоявши службу, Шрам ходив із своїми од одного надгробка до другого.
Псе нескл. Ничто. Звів усе на псе.
Тротовина, -ни, ж. Опилки древесныя. Cм. трина.
Шмарки, -ків, м. Сопли.