Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ступанка
ступарь
ступатень
ступати
ступачок
ступеник
ступити I
ступити II
ступиця
ступійка
ступінь
ступір
ступіти
ступка
ступляй
ступляти
ступний
ступник
ступований
ступом
ступчастий
ступчики
ступ'яй
стурбувати
стурбуватися
стусан
стусати
стусень
стуснути
стусонути
стусувати
стухати
стьобати
стьобонути
стьожина
стьожка
стьон
стьонжка
стьонжкаха
стяблечко
стябло
стяг
стяга
стягати
стягатися
стягач
стягель
стягнути
стягнутися
стяговитий
стяголь
стягти
стягувати
стяжечка
стяжка
стямитися
стяти
субітка
субіткове
субітник
субітній
субіч
субота
суботішній
сувати
суватися
суверделити
сувертень
суверток
сувій
сувора
суворий
суворливий
суга
сугак
сугаковий
сугловок
суговора
суголов
суголовок
суголов'я
сугорб
сугроба
суд
судак
судачина
судачок
суддівна
суддя
судебник
судейський
суденечко
судець
суджений
судина
судинє
судитель
судити
судити 2
судитися
судиція
судище
судкувати
судний 1
судний 2
судник
судниця
судничє
судничок
судній
судно
судно 2
судня
судовий
судовик
судовне
судома
судомити
судомірка
судорга
Бевзень, -зня, м. = бевзь. Бевзні! нікчемники! пеньки головаті! — закричить. Мир. ХРВ. 87.
Вдовування, -ня, с. = удовування.
Гребти́ся, -бу́ся, -бе́шся, гл. 1) Гресть весломъ. Богу молись, а до берега гребись. Ном. № 160. 2) Рыть, разгребать. В роскинутому сіні греблись кури. Левиц. І. 195. Квочки гребтимуться у грядках. Грин. І. 20.
Ґелетя́, -тя́ти, с. Деревянный сосудъ для молока. Желех.
Здорове́сенький, -а, -е. Ум. отъ здоро́вий.
Лазівка, -ки, ж. Родъ гриба, растущаго на лазу (лѣсной полянѣ). Желех.
Натужно нар. Усиленно. Сказавши, в Йовиша вп'ялася і обняла за поперек і так натужно простяглася, що світ в очах обох померк. Котл. Ен. VI. 37.
Орел, орла, м. 1) Орелъ. Ой з-за гори, із-за кручі орли вилітають. Мет. 106. Орла не можна бити; а як його стріляти, то треба спитать тричи: чи нажився на світі. Чуб. І. 64. Летять сини України вірли і соколи. Млак. 80. Употребляется какъ ласкательное слово въ приложеніи къ мужчинѣ, преимущественно козаку. Ой куди ж ти од'їзжаєш, сизокрилий орле? Мет. 38. 2) Названіе вола съ большими, вертикально поднимающимися рогами, концы которыхъ загнуты назадъ. КС. 1898. VII. 45. Ум. орлик, орличок, орлонько.
Положитися, -жу́ся, -жишся, гл. 1) Лечь. Чуб. II. 410. В Вифлеємі народився, там у яслах положився. Чуб. V. 328. Спать з тобою положусь. Чуб. V. 8. 2) Отелиться. Положилася корова. Камен. у.
Пробазікати, -кає, -єш, гл. Проболтать, проговорить.