Балай. Употребл. въ выраж.: галай-балай. Cм. галай 3.
Вовчкуватий, -а, -е. = вовкуватий. Якесь невеселе (дитина), вовчкувате.
Вояцький, -а, -е. Воинскій, солдатскій.
Грудо́чок, -чка, м. Ум. отъ груд.
Ло́жка, -ки, ж. Ложка. Коли мед, то й ложкою. Його і в ложці не піймаєш. (Очень увертливъ). Приміг би, — в ложці води утопив. (Такъ сильно ненавидить). Ум. ложечка. Я твоїй матінці не вгожу: помию лавочки — не біло, помию ложечки — не чисто.
Луб'я́нка, -ки, ж. 1) Повозка, обшитая лубомъ. 2) Осеннее жилище гуцульскихъ древосѣковъ: родъ шалаша, покрытаго лубомъ.
Підглухий, -а, -е. Глуховатый. Підглухим і німим здавався.
Припнути, -пну, -не́ш, гл. = прип'ясти. Припну фартух дорогий.
Утлий, -а, -е. 1) = вутлий. Утлий на мороз.
2) утлий. Плохой.
Чудувати, -ду́ю, -єш, гл. Удивляться. Ціле місто чудує з нас. Привозе він його (змія) у своє царство, — всі на його чудують. Ото чудуватимуть, як виглядять, що на спині в собаки різка прив'язана.