Гладунка, -ки, ж. = гладун 2.
Зваля́ти, -ля́ю, -єш, гл. = звалити.
Красюк, -ка, м. Красавецъ.
Матеркува́ти, -кую, -єш, гл. Бранить по матери.
Падалишний, -а, -е. , падалишній, -я, -є. 1) Выросшій изъ высыпавшагося зерна или сѣмени. Падалишнє жито.
2) Незаконнорожденный. Андрій з падалишних.
Пацятник, -ка, м. Матка у свиньи.
Північ, -ночі, м.
1) Полночь. Нема мого миленького, що карії очі, ні з ким мені розмовляти, сидя до півночі.
2) Сѣверъ. А там далі, на північ, на високому шпилі стояла церква.
Підманити Cм. підманювати.
Цера, -ри, ж. Цвѣтъ лица. Як циган, смуглой цери був.
Чорт, -та, м. 1) Чортъ. Бога хвали, чорта не гніви. чорт-ма, чорт-мало, чорт-матиме. Нѣтъ, не было, не будетъ. Їв би паляниці, та зубів чорт ма. Ой тим же я не прийшов, що чорт-мало підошов. Коли без перестанку гулятиме, то й сорочки чорт-матиме. чорт зна хто, що, де, куди, як.... Чортъ знаетъ кто, неизвѣстно кто, что, гдѣ, куда, какъ. чорт зна що, хто — также: дрянь, гадость, плохой человѣкъ, предметъ. чорт зна як — также: плохо, скверно. Чорт зна що в лаптях, та й то москаль. Чорт зна що, не Брути! Чорт зна що плутає. Як чор-зна що, — не чепать, щоб і посудини не запаскудить. Робиш ти, працюєш, та на чорт зна кого. Жили, жили, та чор-зна де й ділися. Заїць тоді ж забіг чор-зна куди. Чорт його зна, як і вчитись. Чорт батька знає, як співають! Въ томъ же значеніи: чорт-віть що! до чо́рта. Много, масса. Чимало таки козаків і панів до чорта. 2) Родъ игры. Ум. чортик, чорто́к. Ув. чортисько, чортище. Чортяка.