Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

слезавий
слезити
сли
слива
сливе
сливина
сливити
сливитися
сливка
сливковий
сливник
сливняк
сливовий
сливовиця
сливонька
сливчити
слив'янка
слиж
слижан
слиз
слизень
слизенький
слизенько
слизик
слизити
слизнути
слизота
слизотіти
слизуватий
слизький
слизько
слимак
слимаковий
слимачий
слимачок
слимуж
слина
слинити
слинівка
слинка
слинути
слинько
слиня
слинявий
слих
слихати
сличок
слишка
слище
слівце
сліги
слід I
слід II
слідець
слідити
слідком
слідкувати
слідок
слідом
слідонько
слідство
слідствувати
слідувати
сліза
слізливий
слізний
слізно
слізонька
сліп
сліпак
сліпати
сліпачка
сліпень
сліпець
сліпи
сліпий
сліпити
сліпицею
сліпма
сліпнути
сліпоокий
сліпота
сліпувати
сліпундра
сліпцем
сліт
слічка
слобідка
слобідський
слобідчина
слобода 1
слобода 2
слободити
слободний
слободно
слобожанин
слобожанський
слобонити
слобоняти
слобонятися
словесний
словесність
словесно
словечко
словини
словник
слово
слововивод
словонько
словутиця
слонити
слонь
слонятися
слопець
слота
слуга
слугиня
слугувати
служанець
служанка
Гря́нь, -ні, ж. Раст. Lychnis chalcedonica. Вх. Пч. ІІ. 33.
Да́чка, -ки, ж. Денежный сборъ, податной сборъ. Шух. І. 51.
Знаменята, -нят, с. мн. Значки или клейма на рогатомъ скотѣ, налагаемые на него гуцулами предъ выгономъ въ полонину. Кождий кладе своїй маржині свої знаменьи́та. Шух. І. 196, 197.
Лука́вити, -влю, -виш, гл. Лукавить, фальшивить, хитрить; кривить душой. Ти (доля) не лукавила зо мною, ти другом, братом і сестрою сіромі стала. Шевч. 618. Побачите, которе з нас лукавить. К. Іов. 15.
Молочі́ння, -ня, с. = молотіння.
Охайливо нар. = охайно.
Попізнитися, -нимо́ся, -ните́ся, гл. Опоздать (о многихъ).
Послуговувати, -вую, -єш, гл. Служить, услуживать, прислуживать. Теща Симонова послуговувала їм. Єв. Л. IV. 39.
Роскуйовдити, -джу, -диш, гл. = роскудлати.
Чкатися, -чкаюся, -єшся, гл. = цкати. Вх. Лем. 483.
Нас спонсорують: