Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

слезавий
слезити
сли
слива
сливе
сливина
сливити
сливитися
сливка
сливковий
сливник
сливняк
сливовий
сливовиця
сливонька
сливчити
слив'янка
слиж
слижан
слиз
слизень
слизенький
слизенько
слизик
слизити
слизнути
слизота
слизотіти
слизуватий
слизький
слизько
слимак
слимаковий
слимачий
слимачок
слимуж
слина
слинити
слинівка
слинка
слинути
слинько
слиня
слинявий
слих
слихати
сличок
слишка
слище
слівце
сліги
слід I
слід II
слідець
слідити
слідком
слідкувати
слідок
слідом
слідонько
слідство
слідствувати
слідувати
сліза
слізливий
слізний
слізно
слізонька
сліп
сліпак
сліпати
сліпачка
сліпень
сліпець
сліпи
сліпий
сліпити
сліпицею
сліпма
сліпнути
сліпоокий
сліпота
сліпувати
сліпундра
сліпцем
сліт
слічка
слобідка
слобідський
слобідчина
слобода 1
слобода 2
слободити
слободний
слободно
слобожанин
слобожанський
слобонити
слобоняти
слобонятися
словесний
словесність
словесно
словечко
словини
словник
слово
слововивод
словонько
словутиця
слонити
слонь
слонятися
слопець
слота
слуга
слугиня
слугувати
служанець
служанка
Випшоно, -на, с. Шуточное слово, употребленное повидимому въ значеніи: отсутствіе пшена, въ слѣд. разсказѣ: Як оженився я, дав мені тесть в придане торбу з сьома перегородками: на хліб і на вихліб, на пшоно й на випшоно, на сіль і на висіль... Та дав іще кобилу — таку, як положить на віз сім мішків порожніх, то ще з гори й біжить. Ном. № 14321.
Ільм, -му, м. ільма, ми, ж. = ілем. ЗЮЗО. І. 140.
Кілок, -лка, м. 1) Колышекъ. 2) Колъ въ плетнѣ. На перелазі, вхопившись руками за два кілки, з'явилась, як з землі виросла, Ганна. Левиц. І. 26. 2) Деревянный гвоздь. Гива тим червива, що кілками з неї Христа мучили. Ном. № 315. 4) Вѣшалка въ видѣ колышка, вбиваемаго въ стѣну. До півдня буде вбіратись та начіпляє на себе всього... як на кілок у коморі. МВ. І. 28. 5) Въ дверяхъ крестьянскихъ построекъ: ручка въ видѣ колышка, за которую берутся при отворяніи дверей. Kolb. І. 57. 6) Колышекъ, вкладываемый у запора вмѣсто замка. Пивниця на колку. Ном. № 1259. 7) = заніз (у ярмі). Kolb. І. 67. 8) Одинъ изъ двухъ деревянныхъ шиповъ, которыми прикрѣпленъ къ оси задній насад крестьянской повозки. Рудч. Чп. 249. Ум. кіло́чок.
Лежі́ння, -ня, с. Лежаніе. Через сидіння не впало в лежіння. Ном. № 10846.
Натирачка, -ки, ж. У сапожн.: деревянный брусокъ для приглаживанія каблука. Сумск. у.
Недоум, -ма, м. Незрѣлый умомъ, глуповатый. Старий промовив: недоуми, занапастили божий рай. Шевч. 408.
Подробити, -блю́, -биш, гл. = подрібнити. Сала кус самий любіший зараз подробила. Мкр. Н. 16.
Пройматися, -маюся, -єшся, сов. в. пройня́тися и проня́тися, -ймуся, -мешся, гл. 1) Быть пронимаемымъ, пронятымъ, пронизаннымъ и пр. 2) Проникаться, проникнуться. Мати — як мати: вона пронялася жалем рідної дитини, зглянулась на її сльози. Мир. ХРВ. 330.
Сплітати, -та́ю, -єш, сов. в. сплести, -ту, -теш, гл. 1) Сплетать, сплесть, связывать, связать, свивать, свить. Дивується собі і дума: який би ретязь ще сплести? Шевч. Тобі рукавички хто сплете. Г. Барв. 174. Сплести панчішку. Сплести вінок. 2) Выдумать, сочинить. Дивись, ні за се, ні за те й сплетуть не знать що. О. 1862. VI. 87.
Трусько нар. Тряско. Трусько їхати на возі.
Нас спонсорують: