Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

слезавий
слезити
сли
слива
сливе
сливина
сливити
сливитися
сливка
сливковий
сливник
сливняк
сливовий
сливовиця
сливонька
сливчити
слив'янка
слиж
слижан
слиз
слизень
слизенький
слизенько
слизик
слизити
слизнути
слизота
слизотіти
слизуватий
слизький
слизько
слимак
слимаковий
слимачий
слимачок
слимуж
слина
слинити
слинівка
слинка
слинути
слинько
слиня
слинявий
слих
слихати
сличок
слишка
слище
слівце
сліги
слід I
слід II
слідець
слідити
слідком
слідкувати
слідок
слідом
слідонько
слідство
слідствувати
слідувати
сліза
слізливий
слізний
слізно
слізонька
сліп
сліпак
сліпати
сліпачка
сліпень
сліпець
сліпи
сліпий
сліпити
сліпицею
сліпма
сліпнути
сліпоокий
сліпота
сліпувати
сліпундра
сліпцем
сліт
слічка
слобідка
слобідський
слобідчина
слобода 1
слобода 2
слободити
слободний
слободно
слобожанин
слобожанський
слобонити
слобоняти
слобонятися
словесний
словесність
словесно
словечко
словини
словник
слово
слововивод
словонько
словутиця
слонити
слонь
слонятися
слопець
слота
слуга
слугиня
слугувати
служанець
служанка
Грошеня́та, -ня́т, с. мн. Деньжонки. Придбав сірома грошенят. Шевч. 588. Заробив убогий брат десь грошенят. Рудч. Ск. ІІ. 139.
Дріта́рь, -ря́, м. Проволочникъ. Вх. Уг. 237.
Зоставати, -таю́, -є́ш, сов. в. зостати, -ну, -неш, гл. = зіставати, зістатиТо був волом, а то не хочеш зостатися конем. Ном. № 1865. — кого. Отставать, отстать отъ кого. Іди та не гайсь, щоб нас не зоставсь. Мнж. 129.
Петрушечка, -ки 1), Ум. отъ петрушка. 2) Родъ узора въ вышивкѣ. Г. Барв. 216.  
Повимокати, -каємо, -єте, гл. Вымокнуть (о многихъ). В людей жито або повимокає, або посохне. Г. Барв. 195.
Понавкруги нар. = навкруги. Понавкруги ніде нічого не видно й близько. Мнж. 149.
Пообволікати, -ка́ю, -єш, гл. Обволочить (во множествѣ).
Рахманський, -а, -е. Относящійся къ рахманам. Чуб. І. 220. На Юра-Івана, на рахманський великдень. Ном. № 5634.
Родонути, -ну, -неш, гл. Сильно уродить. Така думка: от де родоне жито! Земля як галка чорна, а рано виорано.... аж ні: посуха, і жито заміркувате. Волч. у.
Цмулити, -лю, -лиш, гл. Пить, тянуть. «Чоловік не скотина, більш відра не вип'є.» І почав знов цмулити, поки, знемігшись, упав без пам'яти на землю. К. ЧР. 291.
Нас спонсорують: