Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

слезавий
слезити
сли
слива
сливе
сливина
сливити
сливитися
сливка
сливковий
сливник
сливняк
сливовий
сливовиця
сливонька
сливчити
слив'янка
слиж
слижан
слиз
слизень
слизенький
слизенько
слизик
слизити
слизнути
слизота
слизотіти
слизуватий
слизький
слизько
слимак
слимаковий
слимачий
слимачок
слимуж
слина
слинити
слинівка
слинка
слинути
слинько
слиня
слинявий
слих
слихати
сличок
слишка
слище
слівце
сліги
слід I
слід II
слідець
слідити
слідком
слідкувати
слідок
слідом
слідонько
слідство
слідствувати
слідувати
сліза
слізливий
слізний
слізно
слізонька
сліп
сліпак
сліпати
сліпачка
сліпень
сліпець
сліпи
сліпий
сліпити
сліпицею
сліпма
сліпнути
сліпоокий
сліпота
сліпувати
сліпундра
сліпцем
сліт
слічка
слобідка
слобідський
слобідчина
слобода 1
слобода 2
слободити
слободний
слободно
слобожанин
слобожанський
слобонити
слобоняти
слобонятися
словесний
словесність
словесно
словечко
словини
словник
слово
слововивод
словонько
словутиця
слонити
слонь
слонятися
слопець
слота
слуга
слугиня
слугувати
служанець
служанка
Будяк, -ка, м. 1) Раст. Чертополохъ, волчецъ. Вас. 199. Не веди мя в будяки, бо я наколюся. Чуб. V. 122. 2) — жовтоцвітний, a) Senecio vernalis Waldsh et Kit. ЗЮЗО. I. 166. б) Verbascum lychnitis L. ЗЮЗО. I. 160. Ум. будячок. Чуб. V. 1035, будяченько. На городі будяк родит... Роди, роди, будяченьку. Грин. III. 688. Ув. будячище.
Зволя́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. вво́литися, -люся, -лишся, гл. 1) Изволить. Уже зволялися читати, що в голові у них гуло. Котл. Ен. IV. 64. 2) Звольтеся! Сдѣлайте одолженіе, пожалуйста. Кв. Драм. 268.
Капестра, -ри, ж. Уздечка. Шух. I. 79. Kolb. І. 65.
Малолі́чний, -а, -е. Малочисленный. (Татари) що-весни по свіжій паші пускали свої загони скрізь по наших осадах, хапаючи людей необачних, або малолічних. К. Грам. 35.
Напа́нькатися, -каюся, -єшся, гл. Наняньчиться, навозиться съ кѣмъ.
Обчеркнути, -ся. Cм. обчіркувати, -ся.
Плигнути, -гну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ плигати. Прыгнуть.
Погострити, -рю́, -риш, гл. Поострить.
Розсохуватий, -а, -е. Раздвоенный вилообразно. Мил. 20. Розсохуватий дуб. Розсохувата груша.
Флейтух, -ха, м. Пыжъ. Чуб. II. 635.
Нас спонсорують: