А́дде. 1) нар. Тутъ, здѣсь. 2) меж. Смотри! Вотъ!
Зряджати, -джа́ю, -єш, сов. в. вряди́ти, -джу́, -диш, гл.
1) Наряжать, нарядить; убирать, убрать. Шо в суботу кісоньку чесала, а в неділю головку зряжала. Не за для тебе ся калинонька сажена, а за для тебе дівка Галочка зряжена. Блищить шабля козацькая від срібла та злата, зрядив його пан ласкавий як рідного брата.
2) Снаряжать, снарядить. Зрядили його (в дорогу) і він пішов. Треба синів на чужину зряжати. Зряджають молодіж на нове хазяйство.
Лигоми́на, -ни, ж. и пр. = лагомина.
Мали́на, -ни, ж. 1) Малина, Rubus idaeus. Під горою малина. Личко як малина. 2) Красный флагъ на воротахъ свадебнаго двора, выставляемый въ , какъ удостовѣреніе цѣломудрія новобрачной. То-же, что и корогва въ свадебномъ обрядѣ. Ум. малинка, мали́нонька, малиночка.
Перебувати I, -ва́ю, -єш, сов. в. перебути, -буду, -деш, гл. 1) Пробивать, пробыть. Днів два або й три перебудемо. Перебудь там, поки сповіщу тебе. 2) Обходиться, обойтись, прожить безъ чего. Не родив мак, перебудем так. 3) Переживать, пережить. Як настане ніч, поки її перебудеш, то дуже довгою вона тобі стане. Наші злидні ваше багатство перебудуть. Що буде, те й буде, — ми все перебудемо. А я тую чорну хмару рукавцем, розмаю, перебула поговір, перебуду неславу. 4) Только сов. в. Перебывать. За день скільки вас перебуде. Здається, не було хати в селі, де б я не перебула наймичкою.
Підсусідок, -дка, м. Безземельный крестьянинъ, живущій въ чужомъ домѣ. ( = Xата. 175) Cм. сусіда 2.
Схибнути, -бну́, -не́ш, гл.
1) = схитнути. Дівчата на мене гукають, — я не чую; котрась мене схибнула за плече.
2) — сло́вом. а) Не сдержать слова. б) Соврать.
Хвехвер, -ру, м. Перецъ. Оце яка в мене одрижка — все хвехвер та шахран одригується.
Ченшовий, -а́, -е́ и пр. Cм. чиншовий и пр.
Шпундра, -ри, ж. Родъ кушанья: кусочки поджаренной съ лукомъ свинины и бураковъ, сваренные въ бураковомъ квасѣ.