Барма, -ми, ж. Мундиръ, ливрея. Cм. барва. 2) Накипь, пѣнка при варкѣ меду, варенья и пр. Як з вишень варення вариш, так барми багато. 3) Глина съ примѣсью желѣзной руды. Ум. бармиця, бармичка.
Волоття, -тя, с. соб. Колосья проса или овса. Ой просо, просо волоття! У кукурузы — волосообразныя кисти сверху.
Гатити, -гачу, -тиш, гл. 1) Гатить, запруживать, мостить. Мости мостили, греблі гатили. Я греблю гачу. Хоч греблю гати. (Так много). 2) Накладывать въ большомъ количествѣ. І на віщо стілько дров гатити в грубу? 3) Бить, колотить, рубить. Молотом гатити. І ногами товче, і пулами гатить. 4) Стрѣлять сильно, напр. изъ пушекъ. Із рушниць стріляли, другі з мущирів гатили.
Ди́ня, -ні, ж. Раст. Дыня. Cucumis Melo. Бодай твої кавуни та побили табуни, бодай твої дині та поїли свині. Различн. породы дынь: дрислівка, дубівка. зімі́вка, кача́нка, ли́півка, тата́рка (Cм.). Ум. Ди́нька. І як що єсть було насіннячко, ягідки які, динька, — посипле, положить на могилу.
Зносок, -ска, м. = знісок. Куряче яйце, зносок називаємоє. Воно маленьке, таке як гороб'яче.
Навчи́тель, -ля, м. Учитель.
Надса́да, -ди, ж. Болѣзнь, поврежденіе отъ тяжелой работы; надорванность. 3 великою худобою животу надсада, з хорошою дружиною серденьку відрада.
Одір.. Cм. відірвати, -ся.
Підстеп, -пу, м. Возвышенный лугъ съ растительностью, переходною къ степной.
Припокоїти, -ко́ю, -їш, гл. Позаботиться о спокойствіи. Одіне, змив, припокоїть.