Бавитися, -влюся, -вишся, гл. 1. Забавляться, играть, развлекаться. Що-дня, що-вечора з нею бавились. А в чім теє дитя? — У сріблі та в злоті... — Чим воно ся бавить? — Золотим яблучком. 2) Мѣшкать, медлить, тратить время. Ой їдь, милий, та не бався, бо ти мені сподобався. Не бався тут, іди швидче! — Поспіємо ще з козами на торг! Іди ж хутчій, не бався. Не бавмося, та ходімо швидче додому.
Захотитыся, -хочеться, гл. безл. = захтитыся. Сыдивъ, сыдивъ, ажъ спаты зохотилося.
Крутоберегий, -а, -е. Съ крутыми берегами. Дніпро крутоберегий.
Нали́вка, -ки, ж. Наливка. Отаман виняв пляшку горілки, другу наливки. Ум. нали́вочка. Не я її з ума звожу, зводе її темна нічка, солодкий мед, наливочка.
Печогладини, -дин, мн. Обычайподобный смотринамъ: къ жениху приходятъ родственники невѣсты; но при этомъ они дѣлаютъ видъ, что исправляютъ, гладять, мажутъ печь, за что и получаютъ угощеніе. Въ сопровождающихъ приходъ этотъ пѣсняхъ поется однако: «Прийшли ми печі гладати», а не гладити; вѣроятно гладати = глядати, въ такомъ случаѣ печогладини = печоглядини (Cм.), а глаженье печи явилось уже какъ слѣдствіе забвенія первоначальнаго значенія глагола глядати и приданія ему значенія гладити.
Повідь II, -ді, ж. Разсказъ. Ой не чужую ж повідь повідаю, сам же ту полонку рубав, коня напував.
Правитися, -влюся, -вишся, гл.
1) Направляться. А куди правитесь? — До Київа. Я до того дуба правлюся, — чи не зрубати його.
2) Возиться, хлопотать. у. Чіпка вже правився коло шкоди: там тин підняв та набив, нові ворота приробив... А ми ще не лягали, все правилися.
3) Исправлять должность чью. Іва правиться за старосту.
4) Служиться (о церковномъ служеніи). Скоро служба Божа правитиметься.
5) Судиться, искать за обиду, жаловаться. Іди, прався на мене, куди знаєш.
6) Поправляться. Дают тото зілє худобі, щоб ся правила.
Примітний, -а, -е. Замѣтный. Ярочок, ледві примітний серед широкого степу.
Ряботиння, -ня, с.
1) Слѣды отъ оспы на, лицѣ.
2) Рыжіе пятна на кожѣ рыжихъ людей; пятна на лицѣ беременной женщины.
Сумісник, -ка, м. Соучастникъ.
