Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гряділь

Гряді́ль, -ля, м. = Граділь. Угор. Вас. 199.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 334.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРЯДІЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРЯДІЛЬ"
Висвободити, -джу, -диш, гл. Освободить. Рудч. Ск. II. 117.
Годинонька, -ки, ж. Ум. отъ година.
Діама́нт, -ту, м. Алмазъ. Ум. Діама́нтик.
Докінча́ння, -ня, с. Окончаніе, довершеніе.
Засіркува́ти, -ку́ю, -єш, гл. При обмазкѣ стѣнъ слегка побѣлить бѣлою глиной (худшимъ сортомъ) по сѣрой. Новомоск. ( Залюбовск.).
Лепти́ця, -ці, ж. Раст. Lychnis. Шух. L 21.
Обпухати, -ха́ю, -єш, сов. в. обпу́хти, -хну, -неш, гл. Опухать, опухнуть.
Пообувати, -ва́ю, -єш, гл. Обуть (во множествѣ).
Усобиця, -ці, ж. Усобица. Кріваві всобиці гамуєш. К. Псал. 144.
Цьомкати, -каю, -єш, гл. О крапивникѣ: пѣть, кричать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРЯДІЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.