Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

грун

Гру́н, -на, м. Холмъ, возвышенное мѣсто, горка. Угор. Ум. Груно́к. На грунку стояла. Гол. ІІ. 560.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 333.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРУН"
Брижик, -ка, м. 1) Морщина, морщинка. У старшої дочки почали вже в куточках коло очей складатись ледві примітні брижики. Мир. ХРВ. 109. 2) Неровность въ верхней части свеклы послѣ отпавшихъ сухихъ листьевъ. Черк. у.
Гева́л, -ла, м. Мужикъ, хамъ. З виду він і по одежі не гевал, не бурлака, а щось не просте. Стор. МПр. 4. К. ЧР. 423.
Гнідан, -на, м. Гнѣдой конь. Желех.
Кубоша, -ші, ж. Верша. Браун. 18.
Льо́шка, -ки, ж. Ум. отъ льо́ха.
Перевірювати, -рюю, -єш, сов. в. перевірити, -рю, -риш, гл. Провѣрять, провѣрить.
Перем'яти. Cм. переминати.
Порозболюватися, -люємося, -єтеся, гл. Разболѣться (во множествѣ).
Розбишацтво, -ва, с. Разбойничество.
Чернобривець, -вця, м. и пр. = чорнобривець и пр.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.