Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

грун

Гру́н, -на, м. Холмъ, возвышенное мѣсто, горка. Угор. Ум. Груно́к. На грунку стояла. Гол. ІІ. 560.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 333.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРУН"
Вирвихвіст, -хвоста, м. Топкое болото на дорогѣ.
Дев'яті́рко Ум. отъ дев'ятеро.
Доли́нонька, доли́ночка, -ки, ж. Ум. отъ доли́на.
Налупи́ти, -плю́, -пиш, гл. Начистить.
Позалипати, -паємо, -єте, гл. Облипнуть (о многихъ).
Полуничник, полуни́шник, -ка, м. 1) Стебель и листья клубники, клубничный кустикъ. Полуничнику багато, а ягід на йому нема. 2) Наливка на клубникѣ. 3) Раст. Trifolium montanum L. ЗЮЗО. І. 139.
Святити, -чу́, -тиш, гл. Святить. Коли не прийду до церкви, то все паски святять. Ном. № 168. 2) Рукополагать.
Тоголітній, -я, -є. Прошлаго лѣта.
Усажати, -жаю, -єш, гл. = усаджувати. Рудч. Ск. II. 75.
Хороший, -а, -е.. Cм. хорош.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.