Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

грун

Гру́н, -на, м. Холмъ, возвышенное мѣсто, горка. Угор. Ум. Груно́к. На грунку стояла. Гол. ІІ. 560.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 333.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРУН"
Дзинча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = 1) Дзижчати. 2) = Брязчати. Голосно дзинчали чарочки. Мир. Пов. ІІ. 61.
Зчохом нар. Съ избыткомъ.
Кокотень, -тня, м. = кокот. Мій ти кокотень маленький. Ном. № 9252.
Ку! меж. = куку! А зозуленька — як ку, так ку! А соловейко — як тьох, так тьох! Чуб. V. 589.
Намо́вина, -ни, ж. = намова 1. Не любив Роман жони із людської намовини. Гол. III. 28.
Настопірити, -рю, -риш, гл. = насторошити.
Парча, -чі, ж. Парча.
Переславити, -влю, -виш, гл. Перехвалить.
Праправнук, -ка, м. Праправнукъ. К. Досв. 42.
Ткачування, -ня, с. Ремесло ткача.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.