Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гугнавий

Гугна́вий, -а, -е = Гугнявий. Угор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 336.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУГНАВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУГНАВИЙ"
Байстер, -ра, м. = байстрюк. Аф. 292.
Відломлювати, -люю, -єш, сов. в. відломити, -млю, -миш, гл. Отламывать, отломить.
Єрусали́мський, -а, -е. Іерусали́мскій. Всі святії київські, печерські, почаєвські, єрусалимські. Чуб. І. 134.
Жада́но нар. Желанно.
Закацю́бти, -бну, -неш, гл. Окоченѣть отъ холода, затвердѣть отъ мороза. Мороз добрий, бачу: оце допіру повісила на плоті сорочки, а вже й закацюбли. Черк. у.
Отора, -ри, ж. Закваска. Котл. Ен. (Изд. 1809). Словарь 10.
Підхватити, -ся. Cм. підхвачувати, -ся.
Попелюха, -хи, ж. 1) Хохлатый жаворонокъ, Alauda rustica. 2) Тля травяная. Рк. Левиц. 2) = попелюх 2. Вх. Пч. II. 6.
Семишник, -ка, м. Монета въ 2 коп. (Закр.).
Уплав нар. = уплинь. Уплав за водою. Чуб. V. 569.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУГНАВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.