Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гугнавий

Гугна́вий, -а, -е = Гугнявий. Угор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 336.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУГНАВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУГНАВИЙ"
Безволосий, -а, -е. Безволосый.
Видмухнути, -ну, -неш, гл. 1) Выдуть. Аф. 327. 2) Быстро выбѣжать, вылетѣть. 3) Выпивать, выпить сразу. Аф. 327.
Гамаликуватий, -а, -е. Толстошей, коренастый Гамаликуватий віл. — Народ показний, гамаликуватий. Г. Барв. 240.
Дзвенкач, -ча, м. пт. Зеленушка, Fringilla chloris. Вх. Пч. II. 10.
Корона, -ни, ж. Корона. Являлась перед ним в золотій короні, як малюють святих на образах. Левиц. І. 271. Ум. коронка, коро́нонька, короночка. А за нею Мати Божа, зложила корононьку на її головоньку. Рк. Макс.
Пообполювати, -люю, -єш, гл. Ополоть (во множествѣ). Малину вже пообполювала. Богодух. у.
Правоправний, -а, -е. Законный? Трон правоправний. К. ПС. 57.
Сувертень, -тня, м. Свертокъ. Канев. у.
Укріпити Cм. укріпляти.
Хряскіт, -коту, м. = хряск.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУГНАВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.