Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

грянишний

Гряни́шний, -а, -е. Граничный, граничащій. Гряничні знаки. К. Іов. 52. Себе царем пустинь грянишних. славе. К. ПС. 53.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 334.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРЯНИШНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРЯНИШНИЙ"
Бичак, -ка, м. Ножъ съ небольшимъ черенкомъ. Угор.
Біждерев, -ва м., біждерево, -ва,, с. раст. Artemisia campestris. Вх. Пч. І. 8. Ум. біждеревочок. Шейк.
Зістрі́нути, -ну, -неш и зістрі́нутися, -нуся, -нешся, гл. = зострінути, -ся.
Кречет, -та, м. Кречетъ. Закуркають кречети сизі. Макс.
Кротити, -чу́, -тиш, гл. Рыть землю (о кротахъ). Кроти накрошили на сіножаті. Канев. у.
Крутливець, -вця, м. = крутіж. Вх. Зн. 30.
Латаний, -а, -е. Покрытый заплатами. Лучче своє латане, ніж чуже хапане. Ном. № 9685. Латану свитину з каліки здіймають. Шевч. 219. Батько каже: не поїду: в мене сани не латані. Чуб. III. 320. латаний талан. Несчастная участь. Ой тумане, тумане, — мій латаний талане! Чому мене не сховаєш оттут серед лану? Шевч. 95.
Метани́на, -ни, ж. Суета. Настала після сього велика метанина по селу. Г. Барв. 171.
Омряк, -ку, м. Мракъ; помраченіе. К. ПС. 49. Омрак на землю нічка напустила. Мкр. Г. 32. Лихі, чи не лихі, а в омряці вони, — въ умственномъ помраченіи. К. Дз. 153.
Підстругувати, -гую, -єш, сов. в. підструга́ти, -га́ю, -єш, гл. Подстрагивать, подстрогать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРЯНИШНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.