Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

грядина

Гряди́на, -ни, ж. 1) Градина. Дещо. Як грядини, у його котилися сльози. Г. Барв. 508. 2) Твердая земля между болотами; полоса земли, находящаяся выше поверхности по сторонамъ. Як дорогою їхав я зараз після великодня, то оце грядина суха, а далі улоговина — й кально. Волч. у. Отак у Чорноморії: оце грядина — сіно гарне, степове, а це улоговина — осока, очерет. Волч. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 334.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРЯДИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРЯДИНА"
Винагорода, -ди, ж. Награда.
Виходько, -ка, м. Выходецъ. Левиц. І. Перші К. Кн. 5.
Гайнів, -нова, -ве Принадлежащій, свойственный гайну. Бранное слово: гайнів брат. Ном. стр. 285 № 3349.
Пліства, -ви, ж. = плиска а, б, в. Вх. Уг. 259.
Призорити, -рю, -риш, гл. Подстеречь, подсмотрѣть.
Рана, -ни, ж. Рана. Од милого пана не болить і рана. Ном. № 9157. Рана загоїться, але зле слово ніколи. Ном. № 12866. Ум. ранка, ранонька, райочка. Чуб. V. 821. Ой хто ж тобі раноньки промиє? Чуб. V. 876.
Спитатися, -та́юся, -єшся, гл. Спросить, разспросить, спроситься. Спитаєшся пня і колоди, як прийдеться до чого. Ном. № 9782.
Тихомирство, -ва, с. Миръ, тишина, спокойствіе. Борз. у.
Шкодник, -ка, м. 1) = шкідник. 2) Шалунъ, проказникъ.
Штахвет, -ту, штахве́та, -ти, ж. Эстафета. КС. 1882. IX. 580. І на! через штафет к Плутону. Котл. Ен. Послано його кудись із штахветою вночі. Г. Барв. 443.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРЯДИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.