Ами́нь и амі́нь, нар. 1) Аминь. 2) Употребляется какъ существительное м. р. въ значеніи: конецъ, смерть. Амінь тобі буде. Мовчи, а то тут тобі й амінь!
Бузовка, -ки, ж. Потасовка? У нас тут за це бунт: не кладуть податі, а вони правлять, то така бузовка — до бою доходить.
Досвітча́нин, -на, м. Парень, ходящій на досвітки. досвітча́не. Парни и дѣвушки, ходящіе на досвітки.
Здима́ти II, -ма́ю, -єш, гл. = здувати.
Карасик, -ка, карасичок, -чка, м. Ум. отъ карась.
Кигитка, -ки, ж. Чайка.
Ли́пень, -пня, м. = липець 1.
Поломно нар. Пламенно. Зорі наче палали, одна зоря поломніш від другої.
Роскуйовдити, -джу, -диш, гл. = роскудлати.
Ухватити, -чу, -тиш, гл. = ухопити. Вовк ухватив дитину і несе. Біжить же він гайним пеклом, вхвативши смутку.
